Челюськин Семен Іванович (близько 1700 — після 1760), російський полярний дослідник, морський офіцер. З дрібномаєтних дворян Калузької провінції. Вчився в Московській навігацкой школі (з 1714). З 1726 служив на Балтійському флоті підштурманом, в 1733 вироблений в штурмани і призначений в 2-у Камчатську (Велика Північна) експедицію, в якій пробув до 1743. Працював в загонах Ст Ст Прончищева, потім Х. П. Лаптева. Весной 1741 прошел по суші від р. Хатанги до р. Пясини, зробив опис західного побережжя півострова Таймир до затоки Міддендорфа і потім від гирла Пясини до гирла Єнісею. Взимку 1741—42 проїхав з Туруханська до гирла Хатанги, описав північне побережжя півострова Таймир від мису Фаддея на Ст до гирла р. Таймири на З., виявивши при цьому північний край Азії, названий в 1843 А. Ф. Міддендорфом в його честь мисом Челюськин. Звільнений з Балтійського флоту в 1760 в чині капітана 3-го рангу.
Літ.: Глушанков І. Ст, Первоїсследователі Таймиру, в збірці: Полярний круг, М., 1974; Троїцкий Ст А., Географічні відкриття Ст Ст Прончищева, Х. П. Лаптева і С. І. Челюськина на Таймирі, в збірці: Літопис Півночі, [т. 7], М., 1975.
