Частотний словник, вигляд словника (зазвичай одномовного), в якому лексичні одиниці характеризуються з точки зору міри їх вживаності в сукупності текстів, показних або для мови в цілому, або для окремого функціонального стилю, або для одного автора. Залежно від типа лексичні одиниці розрізняються Ч. с. словоформ, слів (лексем), основ слів (використовуються в інформатиці), слів в певних значеннях (семантичний Ч. с.), словосполук. Розрізняються абсолютні і відносні характеристики вживаності лексичної одиниці ( x ). Абсолютною характеристикою є частота ( f ) даної лексичної одиниці> ( х ), рівна числу вживань х в обстеженій сукупності текстів f ( x ) . В Ч. с. приводиться або f ( x ), або нормована частота
де N — число досліджених слів тексту. Відносною характеристикою вживаності лексичної одиниці є або її ранг (число лексичних одиниць, які в даному Ч. с. мають абсолютну характеристику вживаності, вищу або рівнішу абсолютній характеристиці даної лексичної одиниці), або яка-небудь ознака, по якій ранг може бути обчислений з більшою або меншою точністю. У більшості Ч. с. приводяться і абсолютні, і відносні характеристики. Ч. с. використовуються для створення ефективних методик вчення мові, для виділення ключових слів (у інформатиці), для створення раціональних код (у теорії зв'язку).
Літ.: Ермоленко Р. Ст, Лінгвістична статистика. Короткий нарис і бібліографічний покажчик, Алма-Ата, 1970; Штейнфельдт Е. А., Частотний словник сучасної російської літературної мови, М., 1973; Частотний словник російської мови, під ред. Л. Н. Засоріной, М., 1977; Kučera Н., Francis W., Computational analysis of present-day American English, Providence, 1967; Kvantitativni lingvistika, Statni knihovna ČSSR, 1964—1972; Meier Н., Deutsche Sprachstatistik, Bd 1—2, Hildesheim, 1964; Dictionnaire des fréquences vocabulaire littéraire des XIX et XX siecles, v. 1— 4, P.— Nancy, 1971 (Centre de recherche pour un trésor de la langue française); Bailey R., Doležel L., An annotated bibliography of statistical stylistics, Ann Arbor, 1968.
