Словник, збори слів (інколи також морфем або словосполук), розташованих в певному порядку, використовуване як довідник, який пояснює значення описуваних одиниць, дає різну інформацію про них або їх переклад іншою мовою або повідомляє відомості про предмети, що позначаються ними. С. грають велику роль в духовній культурі, в них відбиваються знання, якими володіє дане суспільство в певну епоху. С. виконують соціальні функції: інформативну (дозволяють найкоротшим способом — через позначення — залучитися до накопичених знань) і нормативну (фіксуючи значення і вживання слів, сприяють вдосконаленню і уніфікації мови як засоби спілкування). С. виникли в глибокій старовині , набуваючи всього велику роль в накопиченні і передачі інформації.
Основним типом С. є різні за об'ємом алфавітні одномовні тямущі С., показуючі значення, вживання, граматичні і фонетичні особливості слів. Нормативна функція в них здійснюється у відборі вокабул і значень, за допомогою прикладів і стилістичних послід. Від тямущих по різних ознаках відрізняються інші типи С.: за змістом — енциклопедичні С., пояснюючі не слова, але самі поняття, ними що позначаються (див. Енциклопедія ) ; по відбору лексики — тезауруси, що охоплюють всю лексику мови, і приватні С., такі, що відображають деякі тематичні і стильові пласти лексики (С. термінологічні, діалектні, просторіччя, арго, мови письменників і ін.) або особливі різновиди слів (С. неологізмів, архаїзмів, рідких слів, скорочень, іноземних слів, власних імен); за способом опису слова — спеціальні, розкриваючі окремі аспекти слів і стосунків між ними (С. етимологічні, словотворчі, словосполук, граматичні, орфографічні, орфоепічні, синонімічні, антонімічні, паронімічеськие, частотні, рим і др.); по одиниці лексикографічного опису (менше або більше слова) — С. коріння, морфем, фразеологізми, С. цитат; по розташуванню матеріалу — ідеографічні, аналогічні (слова розташовуються не за абеткою, але по смислових асоціаціях), зворотні; почасовій перспективі — історичні; по призначенню — С. помилок, труднощів, учбові; по числу мов — багатомовні і двомовні (перевідні). Для С. характерний розчленоване розташування матеріалу у вигляді словарних статей, де слова тлумачаться за допомогою інших слів, пояснень, що використовують специфічні формули (метамова С.), прикладів, а також немовних засобів (малюнки). Сучасні С. використовують різні друкарські засоби (шрифти, умовні знаки), а також незрідка таблиці, що роз'яснюють стосунки між словами, їх мовні особливості. При складанні С. виникає проблема співвідношення між інформацією, що дається, і загальним мовним знанням носіїв мови. Відбір слів і інформація про них відповідно до призначення С. грунтується на аналізі письмових текстів і зразків мови, що існують С. і граматика, а також на власному мовному досвіді укладачів.
В тямущих С. вирішується також проблема співвідношення між мовою і мовою: С. представляють слова в ізольованому вигляді, відзначаючи перш за все їх загальнообов'язкові і сталі значення, тоді як в живій мові значення слів можуть зазнавати зміни. Прагнучи відобразити реальне буття слова в мові і мові, С. виводять його значення з вживань у всіляких контекстах, супроводжують слово пометамі і уточненнями, прикладами і ізображеніємі, що показують ситуації, в яких слово використовується, і зв'язані з ним асоціації. Для тямущих і деяких інших видів С. вирішується проблема розміщення слів в С. (наприклад, алфавітним, гніздовим — об'єднання однокорінних слів — і іншими способами) і значень в словарній статті з метою віддзеркалення загальної структури лексичного складу мови і семантичної структури окремого слова, а також проблема способів виділення і тлумачення значень (у зв'язку з цим використовуються сучасні методи лексикології і розробляється лексикографічний метамова).
Основні словники російської мови.
С. тямущі: Словник Академії Російською, ч. 1—6, СП(Збори постанов) Би, 1789—94; 2 видавництва, СП(Збори постанов) Би, 1806—22; Словник церковнославянського і російської мови, ст 1—4, СП(Збори постанов) Би, 1847; Далечінь Ст І., Тлумачний словник живої мови великороса, ч. 1—4, СП(Збори постанов)Б, 1863—66; 3 видавництва, ч. 1—4, СП(Збори постанов) Би — М., 1903—11 (під ред. І. А. Бодуена де Куртене); 6 видавництво, ч. 1—4, М., 1955; Тлумачний словник російської мови, під ред. Д. Н. Ушакова, т. 1—4, М-код.,1935—40; 2 видавництва, т. 1—4, М., 1947—48; Словник російської мови, т. 1—4, М., 1957—61; Словник сучасної російської літературної мови, т. 1—17, М. — Л., 1950—65; Ожегов С. І., Словник російської мови, М., 1949; 10 видавництво, М., 1973;
Словники мови письменників: Словник мови Пушкіна, т. 1—4, М., 1956—61;
Історичні: Срезневський І. І., Матеріали для словника староруської мови по письмових пам'ятниках, т. 1—3, СП(Збори постанов) Би, 1890—1912, 3 видавництва, т. 1—3, М., 1958; Словник російської мови XI—XVII вв.(століття), ст 1—2, М., 1975— (видання, що продовжується);
Етимологічні; Преображенський А., Етимологічний словник російської мови, т. 1—2, СП(Збори постанов) Би, 1910—16; 2 видавництва, т.1—2, М., 1959; Фасмер М., Етимологічний словник російської мови, пер.(переведення) з йому.(німецький), т. 1—4, М., 1964—73; Шанський Н. М., Етимологічний словник російської мови, т. 1, М., 1963 — (до 1975: до Ж);
Діалектні; Словник росіян народних говоров, ст 1—10— М., 1965—74 — (видання, що продовжується);
Синонімів і омонімів: Абрамов Н., Словник російських синонімів і схожих по сенсу виразів, СП(Збори постанов) Би, 1900; Александрова З. Е., Словник синонімів російської мови, М., 1968; 3 видавництва, М., 1971; Словник синонімів російської мови, т. 1—2, Л., 1970—71; Словник синонімів, Л., 1975; Ахманова О. С., Словник омонімів російської мови, М., 1974;
Фразеологізми: Міхельсон М. І., Ходячі і влучні слова, СП(Збори постанов) Би, 1894; 2 видавництва, СП(Збори постанов) Би, 1896; словник фразеологізму російської мови, М., 1967; Жуків Ст П., Словник російських прислів'їв і приказок, М., 1966; 3 видавництва, М., 1966;
Неологізмів: Нові слова і значення, М., 1971;
Іноземних злови речень: Словник іноземних слів, 6 видавництво, М., 1964; Бабкин А. М., Шендецов Ст Ст, Словник іншомовних виразів і слів, що уживаються в російській мові без переведення, ч. 1—2, М. — Л., 1966;
Скорочень: Словник скорочень російською мови, М., 1963;
Антропонімічеськие: Безвиході Н. М., Словник староруських особистих власних імен, СП(Збори постанов) Би, 1903; Петровський Н. А., Словник російських особистих імен. М., 1966; Веселовський С. Би., Ономастикою, М., 1974; Словник назв жителів РРФСР, М., 1964;
Правильності усної і письмової мови: Орфографічний словник російської мови, М., 1956; 13 видавництво, М., 1974; Злито або окремо? (Досвід словника-довідника), М., 1972; Російський літературний наголос і вимова, М. 1955; 4 видавництва, М., 1960; Труднощі слововживання і варіанти норм російської літературної мови, Л., 1973; Крисин Л. П., Шпаків Л. І., Правильність російської мови, 2 видавництва, М., 1965; Бельчиков Ю. А., Панюшева М. С., Важкі випадки вживання однокорінних слів російської мови, М., 1968;
Статистичні: Штейнфельдт Е. А., Частотний словник сучасної російської літературної мови, Тал., 1973; Зворотний словник російської мови, М., 1974.
Найбільші сучасні тлумачні словники різних мов.
Адигейська мова: Хьатiене А., Кiераще З., Адига'зем ізехеф гущиiах', Миєк'уапе, 1960; Азербайджанська мова: Азербеjчан білінін ізаhли лугеті, ч. 1—, Баки, 1964—; Англійська мова: Little W., The shorter Oxford English dictionary on historical principles, 3 ed., v. 1—2, Oxf., 1968; Webster''s third new international dictionary of the English language. Unabridged, v. 1—2, Chi., 1966; Random House dictionary of the English language, N. Y., 1967; Арабська мова: Ібн-Муккараш М., Лісан аль-араб, т. 1—15, 2 видавництва, Бейрут, 1955—56; Аль-Муаджам аль-Васит, 2 тт., Каїр, 1960; Вірменська мова: Малхасянц С. Тлумачний словник вірменської мови, т. 1—4, Ер., 1944—45 (на арм.(вірменський) мова): Афрікаанс: Schoonees Р. С., Woordeboek van die Afrikaanse taal, Pretoria, 1950—; Бен галі: Bangiya Sabda Kosh, v. 1—5, Calc., 1932; Болгарська мова: Річковик на с'временнія б'лгарськи кніжовен езік, т. 1—3, Софія, 1954—59; Угорська мова: A magyar nyelv értelmezö szótára, Köt., 1-7, Bdpst, 1959—62; В'єтнамська мова: Tú dién tieńg Viet, Hanoi, 1967; Грузинська мова: Тлумачний словник грузинської мови, 8 тт., Тб., 1950—64 (на вантаж.(грузинський) мові); Данська мова: Ordbog over det danske sprog, bd i_24, 26—28. Kbh., 1919—56, 2 udg., Kbh., 1966—70; Nudansk ordbog, bd 1—2, Kbh., 1953, 5 udg., Kbh., 1967; Індонезійська мова: Poerw adarminta W. J. S., Kamus Urnum Bahasa Indonesia, 2 t., Djakarta, 1952; то ж, 1971—72; Ісландська мова: Islenzk orabók handa skólum og almenningi, Reykjavík, 1963; Ісп анський мова: Diccionario de la lengua espanola, 19 ed., Madrid, 1970; Alonso М., Enciclopedia del idioma. Diccionario histórico в moderno de la lengua espanola, t, 1—3 Madrid, 1958; Італійська мова: Battaglia S., Grande dizionario della lingua italiana, t. 1—8, Torino, 1961— 1973—; Devoto G., Oli G. C., Vocabolario illustrate della lingua italiana, v. 1—2, Mil., 1967; Казахська мова: Козак тiлiнiн тусiндiрме создiгi, т. 1—2, Алмати, 1959—62; Катала нський мова: Fabra Р., Diccionari general de la llengua Catalana, 4 ed., Barcelona, 1966; Китайська мова: Циюань, т. 1—3, Шанхай, 1933; Цихай («Море слів»), т. 1—5, Шанхай, 1938; Гоюй цидянь, т. 1—8, 1943; Корейська мова: Чосонмаль сачтон, т. 1—6, Пхеньян, 1960—62; Латиська мова: Miienbahs До., Latviešu valodas vardnica, t. 1—4, Rїga, 1923—32; Литовська мова: Lietuviu kalbos žodynas, t. 1—9, Vilnius, 1941—73; Малайзійськи й мова: Kamus Dewan, Kuala-lumpur, 1972; Монгольська мова: Цевел Я., Монгол хелній товг тайлбар толь, Улан-Батор, 1966; Німецька мова: Wörterbuch der deutscnen Gegenwartssprache, Bd 1—5, Ст, 1961—74; Нідерландська мова: Woorden-boek der Nederlandsche taal, t. 1—22, ''s-gravenhage, 1882—1891; Dale I. H. van, Groot Woordenboek der Nederlandse taal, t. 1—2, ''s-gravenhage, 1970; Новогрецька мова: Demetrakou, Mega lexikon tes hellenikes glosses, t. 1—9, Athenai, 1936—50, 2 ékd., 1950-53; Норвезька мова: Knudsen Т., Norsk riksmlsord-bok, bd 1—2, Oslo, 1937—57; Norsk ordbok. Ordbok over det norske folkemlet eg det nynorske skriftmlet, Oslo, 1950—; Перська мова: Моїн М., Фарханг-е фарсі, т. 1—6, Теhран, 1963—73; Деhхода A. A., Логатнаме-іє Деhхода, Теhран, 1946— (до 1974—195 вип.); Польська мова: Słownik języka polskiego, t. 1—11, Warsz., 1958—69; Португальський я зик: Dicionário geral luso brasileiro da lingua portuguesa, t. 1—15—, Lisboa— Rio de J., 1962—; Пушту: Патто Камус, 2 тт., Кабул, 1952—55; Ретороманський мова: Dicziunari rumantsch grischun. Publichá da la societá retorumantscha, t. 1—, Cuoira, 1938— (до 1966—А—С); Румунська мова: Dictionarul limbii romîne literare contemporane, v. 1—4, Buc., 1955—57; Dicţionarul limbii române, v. 1—7, Buc., 1913—49, serie nouă, 1965—72 (до Р); Сербо-хорватська мова: Річковик српськохрватськога књіжевног jeзіка, т. 1—, Нові-Сад—Загреб, 1967— (до 1973 5 т. до З); Словацька мова: Slovník slovenského jazyka, dl 1—6, Brat., 1959—68; Словенський яз ик: Slovar slovenskega knjižnega ezika, 1 т. (A—H), Ljubljana, 1970—; Таджицький яз ик: Фарханги забоні точики, т. 1—2, М., 1969; Татарська мова: Веліді Дж., Татар теленен тули суелеге, Казан, 1927— (незакінчений); Турецька мова: Agakai М. A., Türkçe sözlük. Ankara 1974; Tuglaci P., Okeanus, т. 1—3, Ist., 1971—74; Туркменська мова: Туркмен ділінін сезлуги, Ашгабад, 1962; Українська мова: Словник української мові, т. 1-10, До., 1970— (до 1975: 6 т. — до П); Урду: Маджід А., Джам ул-лугат, 4 тт., Лагор, 1935; Фірозлугат, Карачі, б/г; Фінський мова: Nykysuomen sanakirja, t. 1—6, Hels., 1951—61; Французька мова: Robert R., Dictionnaire alphabétique et analogique de la langue française, t. 1—7, P., 1972—73; Grand Larousse de la langue française, t, 1—6, P., 1971— (до 1974: 3 т. до Inc); Хінді: Манак хінді кіш, 5 тт., Аллахабад, 1963—66; Хінді шабда сагар, 11 тт., Бенарес, 1965— (до 1974: 10 т.); Чеська мова: Příručni slovník jazyka českého, t. 1—8, Praha, 1935—57; Slovník spisovného jazyka českého, t. 1—4, Praha, 1958—71; Шведська мова: Ordbok öfver svenska sprket, Bd 1-26, Lund, 1898—1974; Östergren O., Nusvensk ordbok, bd 1—10, Stockh., 1919—72; Японська мова: Симмура І., Кодзіен, Токіо, 2 видавництва, 1973; Симмейкай кокуго дзітен, Токіо, 1973.
Літ.: Семенов Н. А., Тлумачні словники російської мови До., 1969; Питання учбової лексикографії, М., 1969; Берков Ст П., Питання двомовної лексикографії, Л., 1973; Денісов П. Н., Нариси по російській лексикології і учбовій лексикографії, М., 1974; Словники, видані в СРСР. Бібліографічний покажчик. 1918—1962, М., 1966; Zaunmüller W., Bibliographisches Handbuch der Sprachwörterbücher. Ein internazionales Verzeichnis von 5600 Wörterbüchern der Jahre 1460—1958 für mehr als 500 Sprachen und Dialekte Stuttg., 1958; Bibliografia słowników. 1945—1972, [т. 1—6] Wrsz., 1965—74; Whittacker До., Dictionaries, L., 1966; Matoré G., Histoire des dictionnaires, français, P., 1968; Quemada B., Les dictionnaires du français moderne, P., 1968; Wahrig G., Neue Wege in der Wörterbucharbeit, Hamb., 1967; «Langages», La lexicographic, 1970 № 19; Slovo а slovník, Brat., 1973. див.(дивися) також літ.(літературний) при ст. Лексикографія .
