Чаклунів Олександр Іванович (р. 20.9.1923, село Мощиново, нині Монастирщинського району Смоленської області), радянський воєначальник, генерал-полковник авіації (1971), двічі Герою Радянського Союза (2.8.1944 і 23.2.1948). Член КПРС з 1944. Народився в сім'ї селянина. У Радянській Армії з лютого 1941. Закінчив Качинськую військову авіаційну школу льотчиків (1943), Військово-повітряну академію (1952; нині імені Ю. А. Гагаріна) і Військову академію Генштабу (1960). У Великій Вітчизняній війні 1941—45 брав участь з травня 1943 на Південно-західному і 3-м-код Українському фронтах, був льотчиком, командиром ланки, заступником командира і командиром ескадрильї 866-го винищувального авіаційного полку. Виробив 358 бойових вильотів, брав участь в 96 повітряних боях, особисто збив 46 літаків противника. Після війни на командних посадах. З листопада 1970 командувач військами Московського округу ППО(протиповітряна оборона). Кандидат в члени ЦК КПРС з 1971. Нагороджений орденом Леніна, 5 орденами Червоного Прапора, орденами Олександра Невського, Вітчизняної війни 1-ої міри, Червоної Зірки і медалями.
