Чайна промисловість, галузь харчової промисловості, що виробляє байховиє (розсипні) і пресований чай, що отримується з листя рослини чай . На території Росії (у Грузії) культура чаю почала упроваджуватися в 40-х рр. 19 в.; в 1913 там функціонувало 5 чайних фабрик, якими була вироблена 131 т байхового чаю. Значний розвиток отримала чайна промисловість після встановлення в Грузії Радянської влади. У роки довоєнних п'ятирічок було побудовано велику кількість чайних фабрик; окрім основного вигляду продукції — чорного байхового чаю, освоєно виробництво зеленого байхового чаю і зеленого цегельного.
Чайна промисловість СРСР включає підприємства по первинній переробці чайного аркуша, а також по розфасовці і пресуванню натурального чаю. Первинна переробка чайного аркуша зосереджена в трьох союзних республіках - РРФСР (Краснодарський край), Грузинська РСР і Азербайджанська РСР, причому на Грузію доводиться до 95% валового збору чайного аркуша (1975) ( див. таблиці. 1 ).
Таблиця. 1. — Розвиток чайної промисловості в Грузинській РСР
Годи
Кількість фабрик первинної перерабтки
Виробництва сподіваючись, тис. т
1940
34
8,8
1950
42
20,2
1960
65
38,2
1970
77
63,9
1975
84
82,5
Сортовий розфасований чай випускається на 11 чаєразвесочних фабриках країни ( див. таблиці. 2 ). виробництва сподіваючись на найбільших підприємствах галузі в 1975 склало (тис. т ) : Московська чаєразвесочная фабрика ним. Ленина — 16,5, Рязанська — 13,4, Іркутська — 13,6, Самаркандська — 20,0 і Тбіліська — 19,8.
Таблиця. 2. — Виробництво сортового розфасованого чаю в СРСР, тис. т
1940
1960
1970
1975
21,95
62,40
87,50
129,18
В 1975 із загального обсягу виробництва випуск чорного байхового чаю склав 90 тис. т , зеленого байхового, — 31,17 тис. т і чорного плиткового — 7,97 тис. т. Крім того, було випущено 10 тис. т зеленого цегельного чаю. Значно зросло виробництво сподіваючись на душу населення за 1965—75 гг.: з 366 г до 580 г , у тому числі сортового розфасованого чаю з 312 г до 507 г в рік.
Важливою межею чайної промисловості СРСР є висока міра механізації (80% в 1975) процесів первинної переробки чайного аркуша, особливо в завялочном і роллерном відділеннях, де вони найбільш трудомісткі. Продуктивність праці в галузі за роки 9-ої п'ятирічки (1971—1975) виросла на 25%. Завершена перша стадія робіт із створення потокових ліній скручування чайного аркуша; розроблені принципово нова технологія переробки чайного аркуша методом глибокого і швидкого заморожування, вживання якої значно скоротить виробничий цикл; технологія виробництва чорного і зеленого розчинного чаю і чайних фарбників, а також конструкція черешкоотделітельной машини, використання якої поліпшить зовнішній вигляд і якість сподіваючись. Чаєразвесочниє фабрики оснащуються новими високопродуктивними чаєупаковочнимі автоматами; освоєний випуск сподіваючись в упаковці для разової заварки. З 1977 почався випуск жовтого чаю, що володіє підвищеною біологічною активністю. Середня одинична потужність фабрики по переробці чайного аркуша досягла 5 тис. т сировини в рік.
Світового виробництва сподіваючись в 1974 склало (без СРСР) більше 1,5 млн. т. Поряд з ведучими чаєпроїзводящимі країнами, такими, як Індія, Шрі-Ланка КНР(Китайська Народна Республіка), в яких чай є традиційною статтею експорту впродовж багатьох століть, з початку 70-х рр. швидкими темпами стала розвиватися чайна промисловість в країнах Африки — Кенії і Уганді, а також у В'єтнамі, де за допомогою СРСР побудовані чайні фабрики. Виробництва сподіваючись в 1974 (тис. т ): Індія — 492, КНР(Китайська Народна Республіка) — 318 (оцінка), Шрі-Ланка — 204, Японія — 102, Кенія — 53, Індонезія — 51.
