Чайників Кузьма Павлович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Чайників Кузьма Павлович

Чайників Кузьма Павлович (Кузебай Герд) [2(14) .1.1898 — 2.11.1941], удмуртський радянський поет, фольклорист. Народився в селі Велика Докья, нині Вавожського району Удмурдськой АССР. Вчився у Вищому літературно-художньому інституті ним. В. Я. Брюсова (1922—25). Друкувався з 1914. У збірках віршів «Гуслярить» (1922), «Квітуча земля» (1927) і «Рівні» (1931) правдиво показав важке життя удмуртів при царизмі, створив яскраві вірші про революції, Громадянській війні, новому життю удмуртів, що стали народними піснями. Написав першу в удмурдськой літературі поему про В. І. Леніне (1925), а також поеми «Війна» (1916), «Завод» (1921), «Десять років» (1931) і ін. Автор шкільних підручників і книг для читання. Вивчав удмурдський фольклор, опублікував три збірки народних пісень і ряд статей по фольклору і етнографії удмуртів.

  Соч.: Килбур'ес але поемаос, Іжевськ, 1963; Пічиосли салам, Іжевськ 1965; у русявий.(російський) пер.(переведення)- Лірика. [Вступ. ст. Ф. Ермакова], Іжевськ, 1965.

  Літ.: Струм А., Незабутні роки молодості. Спогади, Йошкар-ола, 1970; Аршаруні А., Зустрічі з минулим, М., 1971; Письменники Удмуртії. Біобібліографічний довідник, Іжевськ, 1963.

  Ф. До. Ермаков.