Ціан, диціан, динітрил щавлевої кислоти NºC—CºN, безбарвний з різким запахом газ; t пл — 27,8 °С; t кіп — 21,15 °C; обмежено розчинимо у воді, краще — в спирті, ефірі, оцетовій кислоті. При тривалому нагріванні (400 °С) Ц. перетворюється на аморфний полімер — параціан (CN) x : (де х = 2000—3000), який при 800 °С повністю деполімеризується. Для Ц. характерні т.з. псевдогалогенні властивості: подібно, наприклад, хлору Ц. взаємодіє з водними розчинами лугів
(CN) 2 + 2koh ® KCN + KCNO + H 2 O.
Ц. може бути отриманий каталітичним окисленням синильної кислоти, взаємодією розжареного коксу з азотом, дегідратацією діаміду щавлевої кислоти (Conh 2 ) 2 і ін. способами. Утворюється при піролізі азотвмісних органічних сполук і тому в малих кількостях міститься в коксовому і доменному газах, спектроскопічно виявлений в кометах. Ц. використовується в органічному синтезі.
Ц. токсичний; по токсичності поступається синильній кислоті і її солям — ціанидам .
Літ.: Brotherton Т. До., Lynn J. W., The synthesis and chemistry of cyanogen, «Chemical reviews», 1959, v. 59 № 5, р. 841. див.(дивися) також літ.(літературний) при ст. Ціаниди .
