Цюрупа Олександр Дмитрович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Цюрупа Олександр Дмитрович

Цюрупа Олександр Дмитрович [19.9 (1.10) .1870, р. Алешки, нині Цюрупінськ, — 8.5.1928, с. Мухалатка, нині у складі селища Оліва Кримської області], радянський державний і партійний діяч. Член Комуністичної партії з 1898. Народився в сім'ї чиновника. З 1887 вчився в Херсонському з.-х.(сільськогосподарський) училище; у 1891 брав участь в створенні марксистського кружка учнів. У 1893 і 1895 був арештований. Працював статистиком в Симбірське (Ульяновськ), Уфі, де в лютому 1900 познайомився с В. І. Леніном. Агент «Іскри» . В 1901 вів партійну роботу в Харкові (член комітету РСДРП), Тулі, Тамбовській губернії. У 1902 арештований, в 1903 висланий в губернію Олонецкую. Учасник Революції 1905—07 в Уфі. З 1908 працював агрономом, з 1915 в Уфімській губернській продовольчій управі; виконував завдання ЦК РСДРП по дослідженню грошових коштів для партії. Після Лютневій революції 1917 член президії Уфімського комітету РСДРП (об'єднаного), Ради, голова губернського продовольчого комітету і міської думи; у жовтні 1917 член ВРК. З листопада 1917 заступник наркома, з лютого 1918 наркомпрод РРФСР. У роки Громадянської війни 1918—20 відав постачанням Червоної Армії, керував діяльністю Продармії (див. Продзагони ), один з ініціаторів створення комнезамів. З грудня 1921 заступник голови СНК(Рада Народних Комісарів) і CTO РСФСР (з 1922 — СРСР) і одночасно нарком РКИ (1922—23). У 1923—25 голова Держплану СРСР, з 1925 нарком зовнішньої і внутрішньої торгівлі СРСР. Делегат 10, 12—15-го з'їздів ВКП (б), з 1923 член ЦК партії. У 1922—28 член Презідіума ВЦИК і ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР. Похований на Червоній площі біля Кремлівської стіни.

  Соч.: Володимир Ілліч і продовольча політика, в кн.: Спогади про Ст І. Леніне, т. 3, М., 1969; Завдання Держплану за методологією перспективного планерування на п'ятиліття, «Планове господарство», 1971 № 1.

  Літ.: Ленін Ст І., Повні збори соч.(вигадування), 5 видавництво (див. Довідковий том, ч. 2, с. 483); Кржіжановський Р. М., А. Д. Цюрупа, в кн.: Вибране, М., 1957; Давидов М. І., А. Д. Цюрупа, М., 1961; Красильників Ст І., Інтендант революції [М., 1968]; Пісаренко Е. Е., Заступник голови Раднаркому, «Питання історії», 1971 № 7; Стрижів Ю. До., Цюрупа Ст І., А. Д. Цюрупа, «Історія СРСР», 1971 № 3.

  С. Р. Струмілін, Е. Е. Пісаренко.

А. Д. Цюрупа.