Цукрів Володимир Володимирович [15(28) .2.1902, Симбірськ, нині Ульяновськ, - 9.1.1969, Москва], радянський генетик. Закінчив МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова) (1926). Учень Н. До. Кольцова . В 1927—48 працював в інституті експериментальної біології (надалі інститут цитології, гістології і ембріології), з 1950 — на кафедрі ботаніки Московського фармацевтичного інституту, з 1957 — в лабораторії радіаційної генетики інституту біофізики АН(Академія наук) СРСР; завідувач лабораторією поліплоїдії інституту загальної генетики (1966—67) і інституту біології розвитку АН(Академія наук) СРСР (1967—69). Професор Московської з.-х.(сільськогосподарський) академії ним. К. А. Тімірязева (1965—69). Основні праці по генетиці людини (в т.ч. спадковим чинникам розвитку зобу). Один з основоположників учення про хімічному мутагенезі, про специфіку дії різних мутагенів . Отримав і досліджував поліплоїди в рослин за допомогою колхіцину; встановив ефективність відбору на плодючість в поліплоїдов (на гречці) і можливості їх практичного використання.
Літ.: Астауров Би. Л., Маліновський А. А., Андрєєв Ст С., Володимир Володимирович Цукрів, «Генетика», 1969, т. 5 №2 (літ.).
