Цорн Андерс
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Цорн Андерс

Цорн (Zorn) Андерс (18.2.1860, Мору, Даларна, — 22.8.1920, там же), шведський живописець і графік. Народився в селянській сім'ї. Вчився в художньо-промисловій школі (1875—77) і в АХ(Академія витівок) (1877—81) в Стокгольмі; випробував дію імпресіонізму . Відвідав багато країн Європи (в т.ч. Росію в 1897), Північну Африку, США. З 1896 жив і працював в Швеції, в селі Мору. Почав як аквареліст, в кінці 1880-х рр. перейшов до живопису маслом. Створював життєрадісні, повні рухи образи; сміливо передавав ефекти освітлення, ліплячи форму вільним, широким мазком, незрідка в ескізній манері (живописна віртуозність творів Ц. деколи набувала відтінку своєрідного франтівства). Писав жанрові картини з життя шведських селян («Танець в Іванову ніч», 1897, Національний музей, Стокгольм), сцени в майстерні, пейзажі з фігурами (в т.ч. багаточисельні ню в пленере). У своїх портретах майстрово передавав своєрідність міміки, жесту, швидкоплинних виразі обличчя («Актор А. О. Коклен», 1889, приватні збори, Стокгольм). Багатою грою світла і тіні, великою живописністю відрізняються офорти Ц. Виступал також як скульптор (статуя Р. Вази, бронза, 1903, Музей в Морі; багаточисельні бронзові статуетки, по стилю близькі до творів А. Майоля ).

 

  Літ.: Boethius G., Zorn, Stockh., [1949].

А. Цорн. Портрет С. І. Мамонтова. 1896. Музей образотворчих мистецтв ім. А. С. Пушкіна. Москва.

А. Цорн. Автопортрет. Офорт, суха голка. 1890.