Цитофотометрія
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Цитофотометрія

Цитофотометрія (від цито..., фото... і ...метрія ) , один з методів кількісною цитохімії, що дозволяє визначати хімічний склад кліток в гістологічному препараті по поглинанню світла клітками. Через препарат пропускають монохроматичне випромінювання (світло) у вигляді пучка, діаметр якого порівняємо з діаметром клітки або внутріклітинної структури. Концентрацію (С) досліджуваної речовини в клітці знаходять по Бугера — Ламберта — Віра закону : Ф = Ф 0 ×е - kch , де Ф — інтенсивність світла після його проходження через клітку; Ф 0 — інтенсивність падаючого на клітку світла; до — питомий монохроматичного поглинання показник досліджуваної речовини (розрахований на одиницю його концентрації) при даній довжині хвилі світла; h — довжина дороги, прохідної світлом в клітці (практично — товщина гістологічного препарату). Знайшовши концентрацію речовини усередині клітки і вимірявши її об'єм, можна розрахувати загальне кількість цієї речовини в клітці. Ц. розроблена шведським гістологом Т. Касперсоном в 1936. Чутливість методу порядку 10 -12 р. Точність Ц. знижується із-за помилки виміру унаслідок нерівномірності розподілу речовини усередині клітки; для запобігання цій помилці використовують т.з. скануючу, або Ц. при двох різних довжинах хвиль випромінювання. Ультрафіолетова (УФ) Ц. дозволяє визначати в незабарвлених препаратах кількість нуклеотидів нуклеїнових кислот, білків по природному поглинанню ними уф-променів. Ширше поширена Ц. у видимої області спектру; при цьому використовують природне забарвлення окремих речовин або частіше штучне фарбування препаратів специфічними гістохімічними фарбниками, що зв'язуються з хімічними компонентамі клітки в певних кількостях. За допомогою більшості фарбників виявляють в клітці нуклеїнові кислоти, білки і їх окремі реактивні групи, а також визначають активність ряду ферментів.

  Літ.: Бродський Ст Я., Трофіка клітки, М., 1966; Введення в кількісну цитохімію, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1969; Gaspersson Т., Cell growth and cell function, N. Y., 1950.

  Л. З. Певзнер.