церковно-вчительські школи, педагогічні учбові заклади (чоловічі і жіночі) в дореволюційній Росії для підготовки вчителів церковно-приходських шкіл . Існували з 2-ої половини 19 ст, знаходилися у веденні Синоду. Мали 3-річний термін вчення і фактично давали лише підвищену початкову освіту. З кінця 19 ст в Ц.-у. ш. приймалися ті, що закінчили другокласні вчительські школи . Предметами вивчення були закон божий, церковні історія, спів і музика, церковно-слов'янська мова, російська мова, література, арифметика з основами геометрії і землемірства, географія, креслення і малювання, рукоділля (у жіночих школах), педагогіка. Педагогічну практику учні проходілі в двокласних церковно-приходських школах при Ц.-У. ш.
