Центральноандійськоє нагір'я, частина Анд між 15°—28° ю. ш.(південна широта) у Перу, Болівії, Чилі і Аргентині. Ширіна до 750 км. Центральна частина зайнята внутрішнім плоскогір'ям Пуна (висота 3700—4100 м-коду, з окремими хребтами заввишки до 6000 м-код ) і зниженою плоскою рівниною Альтіплано . С В. Пуна обрамувала масивами системи Центральною Кордільєри (Кордільера-Реаль, 6550 м-код ) ; із З. піднімаються до висоти більше 6800 м-код (гора Охос-дель-Саладо, 6880 м-код ) вимерлі і діючі (Місті, Льюльяйльяко) вулкани Західної Кордільєри; продукти їх діяльності покривають західну і південну частини Ц. н. У Ц. н. крупні родовища руд олова (Потоси, Льяльягуа) вольфраму і сурми (Караколіс), а також міді (Чукикамата, Ель-Сальвадор), вісмуту і срібла, залізних і поліметаллічеських руд.
Клімат тропічний високогірний, на східних навітряних схилах вологий (1000—3000 мм опадів в рік), в Пуне і на З. — різко континентальний; середні місячні температури в Пуне від 4 до 8—10 °С; опадів на З.-В.(північний схід) Пуни 500—600 мм в рік, на Ю.-З.(південний захід) і З. менше 100 мм; сильні вітри. Снігова лінія на Ст проходіт на висоті 4850 м-коду, у внутрішніх районах — до 6500 м-код (найвища на Землі). Східні схили прорізають ущелинами багаточисельних річок, на З. є лише тимчасові водотоки. Пуна — область внутрішнього стоку, головним чином в озера Тітікака і Поопо; багато крупних солончаків — саларов (Койпаса, Уюні, Атакама і ін.).
На С. і З.-В.(північний схід) Пуни — високогірні степи (пасовищне скотарство); до висоти 4000 м-коду посіви зернових і картоплі; на З. і Ю. — напівпустелі і пустелі; на східних схилах — гірничо-тропічні помірно вологі ліси.
