Целюлозно-паперова промисловість, галузь промисловості, що випускає різні види папери, картону і виробів з них, целюлозу, ізоляційні волокнисті і тверді деревно-волокнисті плити. Побічними продуктами галузі є етиловий спирт, кормові дріжджі, каніфоль, скипидар і жирні кислоти. Ц.-б. п. — одна 113 старих галузей народого господарства. Підстава першої в країні Красносельськой паперової мануфактури (нині Красногородський експериментальний целюлозно-паперовий завод) відноситься до часу правління Петра I. У дореволюційній Росії виробництво паперу і картону базувалося на закордонному устаткуванні. У 1913 воно склало 269,2 тис. т (або близько 2 кг на душу населення). Потреби країни забезпечувалися головним чином за рахунок ввезення паперу з-за кордону.

  За роки перших п'ятирічок (1929—40) були побудовані і введені в дію найбільші для того часу в Європі Камський і Балахнінський, а також Марійський, Сясьський, Сегежський, Вішерський, Соломбальський, Архангельський і Солікамський целюлозно-паперові комбінати; створено 5 спеціалізованих целюлозних заводів для потреб оборони країни. Під час Великої Вітчизняної війни 1941—1945 устаткування багатьох підприємств було евакуйоване в східні райони країни. Випускався папір і целюлоза для боєприпасів і засобів хімічного захисту, а також для газет і журналів, учнівських зошитів. До 1949 був досягнутий довоєнний рівень виробництва.

  Новий етап розвитку Ц.-б. п. пов'язаний з постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про заходи по ліквідації відставання целюлозно-паперової промисловості». У 1960—75 були реконструйовані і розширені десятки підприємств, що діють, збільшена їх потужність, створено практично заново виробництво високоякісного тарного картону для гофрованої картонної тари, картону коробочки, кордової целюлози, різних видів паперу з покриттями. Мінялася сировинна база галузі. Почалося інтенсивне використання низькоякісної дров'яної деревини. Якщо до 1965 сировиною служила лише хвойна деревина (сосна, ялина, ялиця), то надалі стали застосовувати мягколіственниє породи деревини (береза, осика), відходи деревообробки. Різко збільшився вжиток дешевого і економічно вигідного сировини — макулатури у виробництві паперу і картону (з 865 тис. т в 1960 до 2026 тис. т в 1975). Динаміку виробництва основної целюлозно-паперової продукції див.(дивися) в таблиці. 1.

Таблиця. 1. — Виробництво основних видів целюлозно-паперової продукції в СРСР

  До найбільш крупних підприємств галузі відносяться: Братський і Сиктивкар лісопромислові комплекси, Котласський, Архангельський, Кондопожський, Красноярський і ряд ін. целюлозно-паперових комбінатів.

  Виробничі процеси в Ц.-б. п. безперервні і добре піддаються автоматизації. У галузі діють автоматизовані системи управління процесами виробництва паперу, картону і целюлози. Продуктивність праці за 1960—75 виросла майже в 2 разу, а рівень механізації в 1975 склав 75%. З 1960 стали застосовувати варильні казани продуктивністю до 285 тис. т в рік для варива сульфатної целюлози з її подальшим промиванням, сортуванням, вибілюванням і відливом. У 1976 обсяг виробництва целюлози безперервним способом склав 39% загального випуску. Безперервний-діють є також бумаго- і картоноробні машини, в яких автоматично відбувається формування паперового аркуша з розбавлених волокнистих суспензій, пресування, сушка, обробка і намотування паперу в рулони. У Ц.-б. п. встановлені машини, виробляючий папір і картон шириною 6,72 м-коду і 6,3 м-код на робочій швидкості понад 500 м-код /мін, у тому числі газетний папір на швидкості до 830 м-кодів/мін. Потужність широкоформатних папероробних машин для випуску газетного паперу досягає 120 тис. т, а картоно-делательних — 280 тис. т в рік. Середня одинична потужність підприємств по виробленню паперу і картону склала в 1975 59,1 тис. т (у 1960 — 23,5), по виробленню целюлози — 119,5 тис. т (у 1960 — 51,8).

  Серед соціалістичних країн Ц.-б. п. найбільш розвинена в ГДР(Німецька Демократична Республіка), Польщі і Чехословакії (див. таблиці. 2).

Таблиця. 2. — Виробництво основних видів продукції целюлозно-паперової промисловості в зарубіжних соціалістичних країнах (1976), тис. т

  З капіталістичних країн Ц.-б. п. традиційно розвинена у Фінляндії і Швеції, де продукція галузі є одній з найважливіших статей експорту, а також в Канаді, що зосередила понад 50% потужностей всіх капіталістичних країн по випуску газетного паперу. Біля ¹ / ₃ світового виробництва паперу і картону доводиться на США. У післявоєнні роки особливо швидкими темпами розвивається Ц.-б. п. Японії, головним образом на сировині, що привезла, з Канади, США, СРСР.

  Виробництво продукції Ц.-б. п. в капіталістичних країнах характеризується даними таблицями. 3.

Таблиця. 3. — Виробництво основних видів продукції целюлозно-паперової промисловості в капіталістичних країнах (1976), млн. т

  Ст Е. Алехин.