Цанев Георги (Георги Цанев Ценов) [р. 21.9 (3.10) .1895, Крадений, Врачанський округ], болгарський критик, літературознавець, народний діяч культури Болгарії (з 1971), академік Болгарської АН(Академія наук) (з 1974). Член Болгарської комуністичної партії з 1944. Закінчив Софійський університет; з 1949 — професор там же. Директор інституту літератури Болгарської АН(Академія наук) (1957—63). Як критик виступив на початку 20-х рр. У книгах «Письменники і творчість» (1932), «Літературні нариси» (1938) відстоював принципи реалістичного мистецтва. Увага Ц. зосереджено на розвитку вітчизняної революційної літератури, на проблемах реалістичного методу, літературних течіях і радянсько-болгарських літературних стосунках: «Дорога Яворова» (1947), «Сторінки історії болгарської літератури» (1953, 3 доп. видавництво 1958), «По шляху реалізму» (1960), «Традиція і новаторство» (1965), «Письменники і проблеми» (1965).
Соч.: Ізбрані с'чиненія, т. 1—3, Софія, 1975; Страніци від історіята на б'лгарськата література, т. 1—4, Софія, 1967—75.
Літ.: Дінеков П., Георги Цанев, «Вісті на Інституту за література», 1966, кн. 18—19; Дудевськи Х., Г. Цанев і руськата література, там же, 1972, кн. 21; Авджієв Же., Забележітелно література справа, «Література міс'л», 1975 № 5.
