Цадаса Гамзат [9(21) .8.1877, аул Цада, нині Хунзахський район Дагестанська АССР, — 11.6.1951, Махачкала], аварський радянський поет, народний поет Дагестану (1934). Батько Р. Гамзатова . Вчився в медресе, був мусульманським священиком і суддею в рідному аулі, потім відмовився від цього звання і став хліборобом. Почав поетичну діяльність в 1891. Ц. виступив як сатирик викривач пороків духівництва, торгашів, користолюбців («Дібір і хом'як», «Вірші про харчевню» і ін.). Був гарячим пропагандистом ідей Жовтневої революції. Перша збірка віршів «Мітла адатів» (1934) знаменував цілий етап в аварській радянській поезії. В кінці 30-х рр. написав автобіографічну поему «Моє життя». Популярні були його пісні періоду Великої Вітчизняної війни (збірка «За Батьківщину»). Поема «Оповідь про вівчаря» (1949—50), реалістичне оповідання про нове життя горців, увійшла в збірці «Вибране» (Державна премія СРСР, 1951). Автор драм і комедій, перших у аварців байок, віршів і казок для дітей. Творчість поета тісно пов'язана з аварським фольклором. Багато його віршів стали народними піснями. Переклав аварською мовою твори А. С. Пушкіна, І. А. Крилова. Депутат Верховної Ради СРСР 3-го скликання. Ім'ям Ц. названі НДІ(науково-дослідний інститут) мови, історії і літератури, Аварський музично-драматичний театр, педагогічний інститут. Похований в центрі м. Махачкали. У 1965 заснована щорічна республіканська премія імені Ц. за краще твори драматургії. У аулі Цада відкритий в 1967 музей Ц.
Соч.: Асарал, т. 1—4, Махачкала. 1953—1956; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Вірші. Байки. Казки. [Предісл. Н. Капієвой], М., 1966; Вибране. [Вступ. ст., прімеч., підгот. тексту і сост. Р. Гамзатова], М., 1973.
Літ.: Історія дагестанської радянської літератури (1917—1965), т. 1—2, Махачкала, 1967; Гамзат Цадаса. 1877—1951. Спогади сучасників, Махачкала, 1968; Гамзатов Р. Р., Гамзат Цадаса, Махачкала, 1973.
