Цакконі (Zacconi) Ермете (14.9.1857, Монтеккьо, Реджо-Емілія, — 14.10.1948, Віареджо), італійський актор. З дитячих років виступав на сцені разом з батьками. З 1880-х рр. займав провідне положення в трупах під керівництвом Дж. Еммануеля, Дж. Би. і Ст Маріні. Формування творчості Ц. проходіло в період затвердження натуралізму в західно-європейській драматургії і театрі. Прагнучи розкрити психологію «науково-дослідженої» людини, він вивчав психопатологію, явища спадковості і ін., точно відтворював клінічні подробиці хворобливого стану людської психіки. Його краща роль — Освальд («Привиди» Ібсена). У репертуар Ц. входили також ролі Никіти («Влада тьми» Л. Толстого), Кузовкина («Нахлібник» Тургенева), Коррадо («Цивільна смерть» Джакометті). У 1894 Ц. організував власну трупу. У 1899, 1901, 1921 на запрошення Е. Дузе грав в спектаклях її трупи. У 1911 і 1921 з тріумфальним успіхом виступав в Парижі. Неодноразово гастролював в Росії і СРСР (1898, 1917—18, 1922). З 1912 знімався в кіно.
Літ.: Папазян Ст, По театрах світу, М. — Л., 1937; Pardieri G., Ermete Zacconi, Bologna, 1960.
