Хусейн Таха
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Хусейн Таха

Хусейн Таха (14.11.1889, Килу, поблизу р. Магага у Верхньому Єгипті, — 28.10.1973, Каїр), арабський письменник, літературознавець і історик (Єгипет). Президент академії арабської мови в Каїрі (з 1965). У дитинстві втратив зір. Закінчив мусульманський університет аль-Азхар і Каїрський університет. Професор Каїрського університету (з 1919). У 1932 вступив в партію «Вафд» . Ректор Александрійського університету (1943—46); міністр освіти Єгипту (1950—52).

  Піддавався переслідуванню реакційних кругів за опубліковану в 1926 монографію «Доїсламськая поезія арабів», в якій проводив думку про необхідність критичного підходу до всіх літературних пам'ятників, включаючи Коран . З інших робіт найбільший інтерес представляють «Бесіди по середовищах» (т. 1—3, 1925—53), два томи яких присвячені середньовічній арабській літературі, а третій — сучасною. Новій арабській літературі присвячена і книга нарисів «З нашої сучасної літератури» (1958). Історико-літературні дослідження Х. Т. в основному стосуються ранній історії ісламу: «На полях житія» (т. 1—3, 1933—43) і ін.

  Як письменник Х. Т. — один з основоположників критичного реалізму в арабській літературі. Його перший крупний художній твір — автобіографічна повість «Дні» (ч. 1—2, 1929—39, ч. 3, 1972) — переведено на багато мов. Протест проти пригноблення, вимога соціальної справедливості для народу звучать в збірці розповідей «Мученики на землі» (1948). Проте ряд творів письменника пройнятий настроями занепаду, невірою в соціальний прогрес (збірка розповідей «Загибла любов», 1937—38). У 1967 вийшли його «Мемуари». Х. Т. перевели ряд вигадувань античних письменників і французьких просвітителів. За заслуги в розвитку літератури відмічений Державною премія Єгипту (1959).

  Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Дні. [Вступ. ст. і прим.(примітка) І. Ю. Крачковського], Л., 1934; 2 видавництва, М., 1958; Хадіджа, «Іноземна література», 1958 № 9; Заклик горлиці. [Предісл. Ст Соловьева], М., 1961.

  Літ.: Крачковський І. Ю., Ізбр. соч.(вигадування), т. 3, М. — Л., 1956: Коцарев Н. До., Письменники Єгипту. ХХ століття. М., 1975 (літ.); Cachia P. Taha Husayn. His place in the Egyptian literary Renaissance, L., 1956; Semah D., Four Egyptian literary critics, Leiden, 1974, р. 109—52; «аль-Хиляль», 1966 № 2 (спец. номер); Хамдіас-Саккут, Мареден Джоїз, Таха Хусейн, Каїр, 1975.

  О. Б. Фролова.