Хусні, Хуснутдінов Фатих Хуснутдіновіч [р. 21.1(3.2) .1908, с. Би. Метеськи, нині Сабінський район Татарської АССР], татарський радянський письменник. У 1933 закінчив фінансово-економічний інститут в Казані. Друкується з 1927. Основна тема Х. — сьогодення і минуле татарського села: романи «Земля слухає» (ч. 1, 1931), «Стежка пішохода» (1959, русявий.(російський) пер.(переведення) 1960), «Рік тридцятий» (1963, русявий.(російський) пер.(переведення) 1965), повести «Перстень» (1945, русявий.(російський) пер.(переведення) 1964), «Любов під зірками» (1954, русявий.(російський) пер.(переведення) 1956), «Гильменіса» (1969), «Гильменіса і її сусіди» (1971), «Майдан» (1971). У творах Х. створені самобутні характери людей з народу, він знавець національного побуту, живій народній мові. Автор п'єс «В лісі» (пост. 1938), «Роки і дороги» (пост. 1956), «Брати Тагирови» (пост. 1965). Нагороджений 2 орденами, а також медалями.
Соч.: Сайланма есерлер, т. 1—3, Казан, 1966—68; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Новели, Каз., 1947; Перша блискавка. Повість і розповіді, Каз., 1954; Під зірками, М., 1972.
Літ.: Історія татарської радянської літератури, М., 1965; Сверігин Р., Фатих Хесні, Казан, 1968; Гиніятулліна А., Письменники Радянського Татарстану. Біобібліографічний довідник, Каз., 1970.
