Художнє читання, публічного виконання творів літератури (віршів, прози, а також публіцистики), драматичних уривків; жанр естрадного мистецтва. Усною творчістю поетів-імпровізаторів славилася антична Греція. Мистецтво декламації культивувалося в Древньому Римі. Так, наприклад, в епоху Французької революції 1848 актриса Рашель прославилася виконання «Марсельєзи». Її традиції продовжувала актриса Агар. У жанрі Х. ч. виступали видатні західно-європейські актори — брати Коклен, В. Дежазе (Франція), І. Кайнц (Німеччина), Г. Ірвінг (Англія) і ін. Виразне усне слово складало основу мистецтва російських казкарів, скоморохів, вірменських ашугів, казахських акинов. Особливе місце в Х. ч. займають т.з. авторські читання. Чудовими виконавцями своїх творів в Росії були А. С. Пушкін, Н. Ст Гоголь, А. Н. Островський, пізніше С. А. Есенін, В. В. Маяковський і ін.
Основоположником професійного мистецтва Х. ч. у Росії був М. С. Щепкин (вечори літературних читань віршів Пушкіна, Т. Р. Шевченка). Великою популярністю користувалися виступи імпровізатора-розповідача І. Ф. Горбунова. Героїчною підведеною, емоційністю відрізнялося читання М. Н. Ермолової (цивільна лірика Пушкіна, М. Ю. Лермонтова, Н. А. Некрасова). Видатним читцем було Ст Н. Андрєєв-бурлака, з ім'ям якого пов'язана поява на естраді інсценувань-композицій по творах Ф. М. Достоєвського, Гоголя.
За радянських часів Х. ч. стало самостійним виглядом естрадного мистецтва, збагатилося новими формами. Першим професійним майстром був А. Я. Закушняк, що виступав з «Вечорами інтимного читання», «Вечорами розповіді». Його традиції блискуче розвивало Ст Н. Яхонтов, засновник особливого вигляду Х. ч. — «Театру одного актора». До видатних читців належали Ст До. Сережников, А. І. Шварц, Ст Н. Аксенов, А. Н. Глуму, Е. І. Камінка. Епічні творіння світової літератури, мистецтво читця-оповідача культивує С. А. Кочарян. Оригінальністю відрізняється творчість І. Л. Андроникова, автора-виконавця усних розповідей, присвячених письменникам, акторам, ученим. Х. ч. займало видне місце в творчості багатьох драматичних акторів. Майстрами цього жанру були Ст І. Качалов, І. М. Моськвін, Д. Н. Орлов і ін. Серед сучасних виконавців — Д. Н. Журавльов, І. Ст Ільінський, С. М. Балашов, Ст Ст Сомів, Я. М. Смоленський, Г. М. Сорокин і ін.
Літ.: Верховський Н., Книга про читців, М. — Л., 1950; Аксенов Ст, Мистецтво художнього слова, 2 видавництва, М., 1962; Мистецтво звучного слова. [Сб. статей], М., 1965.
