Художні енциклопедії і словники, науково-довідкові видання, що містять систематизовані відомості по теорії, історії і практиці пластичних мистецтв (архітектура, образотворче і декоративно-прикладне мистецтво), про художників і архітекторів. Попередниками енциклопедій по мистецтву були античні і середньовічні описи художніх пам'ятників, систематичні трактати архітекторів і художників, але власне довідкові видання по мистецтву з'явилися з формуванням іськусствознанія в 16—18 вв.(століття) Зростання суспільного престижу мистецтва викликало виникнення таких збірок відомостей про художників, як «Повідомлення про нюрнберзьких художників і ремісників» І. Нейдерфера (Neudörffer J., Nachrichten von nürnberger Künstlern und Werkleuten, Nürnberg, 1546). Жанр «життєписів», почало якому в 16 ст поклали італієць Дж. Вазарі і Нідерланди До. ван Мандер, передував біографічним словникам, перші з яких були складені в 18 в.: «Портативний словник витончених мистецтв» Ж. Лакомба (Lacombe J., Dictionnaire portatif des beaux-arts, P., 1752), «Загальний словник художників» І. P. Фюслі (Füssli J. R., Allgemeines Künstler-Lexicon, Z., 1763), «Словник витончених мистецтв, заснованих на малюнку» Ф. Міліциі (Milizia F., Dizionario delle belle arti del disegno, v. 1—2, Bassano, 1797). У 17—18 вв.(століття) почали видаватися термінологічні словники, що знайомили читачів з естетичною і професійно-художньою лексикою: «Тосканський словник мистецтва, заснованого на малюнку» Ф. Бальдінуччи (Baidinucci F., Vocabolario toscano dell''arte del disegno..., Firenze, 1681), «Словник термінів» А. Фелібьена (FéIibien A., Dictionnaire des termes propres, в кн.: Des principes de I ''architecture, de la sculpture, de la peinture et des autres arts qui en dependent, P., 1676). У 19 ст вийшли відомі біографічні словники — «Новий загальний словник художників» Г. К. Наглера (Nagler O. K., Neues allgemeines Künstler-Lexicon, Bd 1—22, Münch., 1835—52; Die Monogrammisten..., Bd 1—5, Münch., 1858—79), словники Мюллера — Зінгера і Майєру в Германії, на початку 20 ст — словники Брайена в Англії, Сире у Франції. Зберегли своє значення біографічні словники Е. Бенезі і Тіме — Беккера [Bénézit Е., Dictionnaire critique et documentaire des peintres, sculpteurs, dessinateurs et graveurs de tous les temps..., v. 1—3, P., 1911—23; Thieme U., Becker F. (Hrsg.), Allgemeines Lexikon der bildenden Künstler von der Antike bis zur Gegenwart, Bd 1—37, Lpz., 1907—50 (з доповненням про архітекторів і художників 20 ст — Volirner Н., Allgemeines Lexikon der bildenden Künstler des ХХ. Jahrhunderts Bd 1—6, Lpz., 1953—62)]. Серед термінологічних словників 19—20 вв.(століття) виділяються: Adeline J., Lexique des termes d''art. P., 1884; Spemann W., Künstlexikon, B. — Stuttg., 1905; Jahn J., Wörterbuch der Kunst, B., 1957; Parow R., Kunststile-lexikon der Stilbegriffe, Münch., 1957; Słownik terminologiczny sztuk pięknych, Warsz., 1969.
У власному сенсі Х. е., що містять різносторонню інформацію, виходять з 18 в.: «Методична критично обгрунтована енциклопедія витончених мистецтв» П. Дзані (Zani P., Enciclopedia metodica critico-ragionata delle belle arti, v. 1—8, Parma, 1794). Серед пізніших Х. е.: Demmin A. F., Encyclopédie historique, archéologique, biographique, chronologique et monogrammatique des beaux-arts plastiques, architecture et mosaique, céramique, sculpture, peinture et gravure, v. 1—3, P., 1873—74; Hourticq L., Encyclopédie des beaux-arts, v. 1—2, P., 1925; Encyclopédie photographique de l''art. t. 1—3, P., 1935—38; Swanenburg B. D. (ed.), Algemeene kunst encyclopaedie, Utrecht, 1950; Réau L., Encyclopédie de l''art, P., 1951; Das Atlantisbuch der Kunst, Z., 1952; Dictionnaire universel de l''art et des artistes, v. 1—3, P. [1967—68]. Найбільш обширна і різностороння з Х. е. — «Енциклопедія світового мистецтва» (Encyclopedia of world art, v. 1—15, N. Y. — Toronto — L., 1959—68; у італійському виданні — Enciclopedia universale dell''arte, v. 1—15, Venezia — Roma, 1958—67), випущена за участю учених багатьох країн, у тому числі СРСР. Ряд Х. е. випущений в соціалістичних країнах: у Югославії «Енциклопедія образотворчих мистецтв» (Encikiopedija likovnih umjetnosti, v. 1—4, Zagreb, 1959—66); у Угорщині «Словник мистецтва» (Müvészeti Lexikon, t. 1—4, Bdpst, 1965—68); у ГДР(Німецька Демократична Республіка) виходить «Словник мистецтва» в 4 тт. (Lexikon der Kunst, Bd 1—3, Lpz., 1968—75). Багато Х. е. присвячені окремим епохам (Enciclopedia dell''arte antica classica e orientale, v. 1—7, Roma, 1958—66; Encyclopédie de l''art international contemporain, P., 1958), окремим географічним областям або країнам (Enciclopedia del arte en América, v. 1— 5, B. Aires, 1969), окремим видам мистецтва (Encyclopedia of painting, N. Y., 1955). Серед Х. е., присвячених архітектурі: Wasmuths Lexikon der Baukunst (Bd 1—5, B., 1929—37); Krajewski До., Mała encykiopedia architektury i wnętrz, Wrocław, 1974; Harris C. M. (ed.), Dictionary of architecture and construction, N. Y., [1975]. Х. е. західно-європейських і американських країн вельми багаточисельні, серед них переважають, проте, чисто комерційні видання.
В Росії в 2-ій половині 19 і початку 20 вв.(століття) були видані мистецтвознавчі словники, багато з яких не втратили своїй науковій цінності (Булгаков Ф. І., Художня енциклопедія, т. 1—2, СП(Збори постанов) Би, 1886—87; його ж, Наші художники, т. 1—2, СП(Збори постанов) Би, 1890; Собко Н., Словник російських художників..., т. 1—3, СП(Збори постанов) Би, 1893—99; Ровінський Д. А., Детальний словник російських граверів XVI—XIX вв.(століття), т. 1—2, СП(Збори постанов) Би, 1895—99; Успенський А. І., Царські іконописці і живописці XVII століття, т. 1—4, M., 1910—16; його же, Словник художників, в XVIII столітті тих, що писали в імператорських палацах, М., 1913).
Найважливішими радянськими довідковими мистецтвознавчими виданнями є: «Короткий словник термінів образотворчого мистецтва», М., 1959; коротка Х. е. «Мистецтво країн і народів світу» в 5 тт. (вийшли т. 1—3, М., 1962—71); біобібліографічний словник «Художники народів СРСР» в 6 тт. (вийшли т. 1—3, М., 1970—76).
Літ.: Lexika der Kunst und Handbücher, у кн.: Lexikon der Kunst, Bd 2, Lpz., 1971 S. 922—26.
