Художня гімнастика
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Художня гімнастика

Художня гімнастика, вигляд спорту, змагання жінок у виконанні під музику комбінацій з різних пластичних і динамічних гімнастичних і танцювальних вправ з т.з. предметом (стрічкою, м'ячем, обручем, скакалкою, булавами) і без нього. Сучасна програма міжнародних змагань включає багатоборство (одне обов'язкове і три довільні вправи з предметами) і групову довільну вправу з предметом. Переможці визначаються в багатоборстві, в окремих і груповому вправах. Виступи спортсменок оцінюються по 10-бальній системі.

  Як вигляд спорту Х. р. виникла і сформувалася в СРСР в 40-і рр. У 1945 створена Всесоюзна секція Х. р., перетворена в 1963 у Федерацію СРСР. В кінці 40-х рр. розроблені класифікаційна програма і правила змагань. З 1949 щорік проводяться чемпіонати СРСР, з 1965 — змагання на Кубок СРСР по Х. р., з 1966 — всесоюзні дитячі змагання. Становлення і розвиток Х. р. пов'язано з діяльністю педагогів і тренерів М. Т. Окунева, А. Н. Ларіонової, Ю. Н. Шишкаревой, Ст С. Зінченко, А. М. Семенової-Найпак, спортсменок А. Р. Башніной, Ст До. Сивохиной, Л. Би. Назмутдінової, Е. В. Бірюк і ін. В кінці 50-х — початку 60-х рр., після показових виступів радянських гімнасток у ряді країн, Х. р. була визнана Міжнародною федерацією гімнастики (ФІЖ) виглядом спорту. З 1963 в непарні роки ФІЖ проводить чемпіонати світу: з початку 70-х рр. організовуються найбільші міжнародні змагання — на Кубок Інтербачення, на призи газети «Студентська трибуна» (НРБ), «8 березня» (ЧССР), «Золотий обруч» (СРСР). Х. р. розвинена в більшості соціалістичних країн, а також у Франції, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), Італії, США і ін.

  Абсолютними чемпіонками світу були: Л. П. Савінкова, Е. А. Карпухина, Р. А. Шугурова, І. І. Дерюгина (СРСР) М. Гигова (НРБ, тричі), Х. Мічехова (ЧССР), К. Рішер (ФРН), чемпіонками в окремих вправах — радянські гімнастки Л. А. Парадієва, Т. Ст Кравченко, Е. П. Аверковіч, Л. Ст Качкалда, Же. П. Васюра, Г. А. Криленко і ін., що завоювали 59 медалей, у тому числі 21 золоту, з 114 розіграних (1977), а також К. Філіпова і Н. Робева (НРБ), У. Леман (ГДР), Х. Махатова (ЧССР), К. Розенберг (ФРН), М. Хирагуті (Японія).

  В 1977 в СРСР Х. р. займалися близько 85 тис. чіл. (з них понад 900 щорік виступають в змаганнях за програмою майстрів спорту), діяли 264 відділення Х. р. в дитячо-юнацьких спортивних школах (ДЮСШ) і 14 спеціалізованих ДЮСШ по Х. р., працювали понад 1,5 тис. тренерів і викладачів, у тому числі 8 заслужених на тренерів СРСР (серед них — Ст Р. Батаєн, Р. П. Горенкова, М. Ст Лісициан, А. Н. Дерюгина).

  Літ.: Художня гімнастика, під ред. Л. П. Орлова, М., 1973.

  Ст Р. Батаєн, Е. Ст Авсенев.