Хромонема (від кульгавий... і греч.(грецький) nema — нитка), ниткоподібна структура, лежача в основі хромосоми на всіх стадіях клітинного циклу. Вперше виявлена за допомогою світлового мікроскопа в кінці 19 ст в клітках пилку традесканції. У клітці, що не ділиться, Х. розкручена і помітна лише в електронний мікроскоп. Під час ділення клітки Х. закручена в щільну спіраль, обумовлюючи спіралізує хромосоми, і утворює її характерну структуру, видиму в світловий мікроскоп. У класичній цитології вважалося, що що спіралізують Х. (їх від 2 до 64 в кожній хроматиді в організмів різних видів) утворюють внутрішній циліндр, занурений в чохол, — матрикс . В сучасній цитології поняття Х. стало менш визначеним. Згідно з думкою більшості дослідників, Х. — елементарна дезоксирібонуклеопротєїдная нитка (ДНП) діаметром 100—200 (думки про число молекул дезоксирибонуклеїнової кислоти в її поперечнику розходяться). Деякі учені розглядають Х. як особливу міру упаковки нуклеопротєїдних ниток в хромосомах в період ділення клітки і в гетерохроматичних ділянках клітинного ядра, що покоїться, коли виникають нитки діаметром 0,15—0,20 мкм.
Літ.: Ченцов Ю. С., Поляків Ст Ю., Ультраструктура клітинного ядра, М., 1974.
