Хроматизм (від греч.(грецький) chromatismós — забарвлення), підвищення або пониження на півтон діатонічного рівня ладу, тяжіння до сусіднього рівня, що загострює її. Між діатонічним рівнем і її підвищеним або зниженим варіантом виникає хроматичний півтон; приналежність створюючих його звуків до одного рівня (наприклад, до — до-дієз) відрізняє його від діатонічного півтону (до — ре-бемоль). Х. позначаються за допомогою знаків альтерація . Остання порівняно до Х. є ширшим явищем. Всякий Х. є альтерацією, але не всяка альтерація — Х. (наприклад, альтерація звуків основного до-мажорного звукоряду, що приводить до утворення діатонічного ладу на ін. рівнях). Якщо Х. — це реальна зміна діатонічному рівню в одному голосі, про альтерацію можна говорити і тоді, коли діатонічний варіант тій же рівні дан перед альтерірованним звуком в ін. голосі або взагалі їй не передує.
