Альтерація (музичне), зміна висоти рівнів ладу або основних рівнів звукоряду за допомогою підвищення або пониження їх на півтон або цілий тон. Знак підвищення на півтон дієз (), на тон — дубль-дієз (); знак пониження на півтон — бемоль (), на тон — дубль-бемоль (). А. дозволяє будувати який-небудь лад від будь-якого рівня звукоряду; у зв'язку з чим утворюються різні мажорниє і мінорні тональність . Знаки А., що відносяться до певної тональності, ставляться при ключі і називаються ключовими (дійсні для всіх октав до кінця твору або до зміни знаків). Знаки А., що виникають унаслідок хроматизму, ставляться перед нотами, до яких мають відношення і називаються випадковими (дійсні лише для даної октави до кінця такту).
Під А. мається на увазі також загострення тяжіння ладу нестійких звуків (рівнів), що служить засобом мелодійної і гармонійної різноманітності. Інтервали або акорди, у складі яких є змінені рівні, називаються альтерірованнимі.
