Хризокола (від греч.(грецький) chrysós — золото і kólla — клей; в давнину застосовувався для спайки золотих виробів), мінерал, що водомістить силікат міді, Cu 8 [Si 4 O 10 ] 2 (ВІН) 12 ×nH 2 O, де n = 8, рідше 0 і 4. Кристалізується в ромбічній системі. Зустрічається у вигляді ськритокрісталлічеських, опаловідних, емальовідних або землистих агрегатів, натічних кірок. Характерне яскраве бірюзове, голубувато-зелене забарвлення. Нерідкі тісні зрощення з малахітом, галуазитом. Твердість за мінералогічною шкалою 2—4; щільність 2200—2300 кг/м 3 . Х. — поширений мінерал зони окислення мідних родовищ; пошукова ознака мідних руд . Відома в родовищах Чилі, США і ін. країн; у СРСР — на Уралі, в Забайкаллі, Казахстані.
