Хризопраз (від греч.(грецький) chrysós — золото і prásios — ясно-зелений), мінерал, різновид халцедону, що має зелене забарвлення (від смарагдово-зеленої до травяно- і яблучно-зеленої), обумовлене мікровключеннями силікатів нікелю. Блиск матовий, восковий, напівскляний. Напівпрозорий; інколи опалесцируєт. У крупних виділеннях міра прозорості і інтенсивність забарвлення неоднорідні. Зустрічається у вигляді жил і прожилків в корі вивітрювання ультраосновних порід. Освіта Х. зв'язується з гіпергенними процесами хімічного вивітрювання дунітов і серпентінітов або з їх гидротермальной переробкою.
Х. — красивий ювелірний і виріб камінь. У Європі був відомий і добувався з 14 в.; особливо широко Х. уживався в 17—18 вв.(століття) у ювелірних виробах, церковному начинні, флорентійській мозаїці і інкрустаціях. Найбільш крупне експлуатоване родовище — Марлборо (Австралія); є родовища в Польщі, США, Бразилії. У СРСР — на Уралі і в Казахстані.
