Хребці (vertebrae), елементи осьового скелета, складові хребет хребетних тварин і людини. П. ( мал. ) складаються з потовщеної вентральної (у людини передньої) частини — тіла і дорзальной дуги, що зростається з тілом і замикає спинномозковий канал. У риб нижні дуги П. утворюють в тулубовому відділі поперечні відростки, до яких прикріпляються ребра, а в хвостовому відділі змикаються в гемальную дугу з нижнім остистим відростком. Верхня дуга несе непарний верхній остистий відросток, в її підстави в наземних хребетних знаходяться парні передні і задні суглобові відростки і пара поперечних відростків з фасетками для зчленування з горбком ребра. Фасетка для голівки ребра займає зазвичай міжхребцеве положення, але може зміститися цілком на тіло другого П. або навіть злитися з фасеткою для горбка ребра. П. може мати і додаткові відростки. У риб, деяких земноводних і плазуючих форма зчленованих поверхонь П. двоввігнута (амфіцельная). У більшості земноводних і плазуючих у зв'язку з потребою в рухливості тіла П. стають процельними, тобто увігнутими спереду, ззаду опуклими, опістоцельнимі — спереду опуклими, ззаду увігнутими; у птиць — гетероцельнимі, тобто сідлоподібними. У ссавців між П. розташовані міжхребцеві хрящі, у зв'язку з чим тіла П. мають плоско-ввігнуту форму — платіцельниє П. Тела П. розвинулися незалежно в різних груп тварин. У онтогенезі і особливо у філогенезі виразно просліджується множинність їх походження. У риб закладається до 4 пар окостенінь: 2 відповідають підставам верхніх (епіцентри) і нижніх (гіпоцентри) дуг і 2 пари вставних елементів (пльовроцентри). У більшості риб епіцентри і гіпоцентри зрослися в кільце, а пльовроцентри редукувалися. У кистеперих риб і багато вимерлих земноводних — стегоцефалів гіпоцентри утворюють серповидний вентральний елемент, парний в кистеперих, а пльовроцентри залишаються невеликими парними. У більшості плазунів, як і у всіх амніот, гіпоцентри редукуються. Саме з гіпоцентрами первинно зчленовувалися голівки ребер ( мал. , В) , що зайняли після втрати гіпоцентрів міжхребцеве положення. З гіпоцентрами в хвостової області зливаються гемальниє дуги з невеликим нижнім остистим відростком.
