Хмельов Микола Павлович [28.7(10.8) .1901, Сормово, - 1.11.1945, Москва], російський радянський актор, народний артист СРСР (1937). Член КПРС з 1941. З 1919 грав в 2-ій студії МХТ(Московський Художній театр), з 1924 — в трупі МХАТ(Московський Художній академічний театр СРСР імені М. Горького) а. Учень К. С. Станіславського і В. І. Неміровіча-Данченко. У створених їм образах реалістично детально розроблена характеристика поєднувалася з узагальненим романтичним звучанням, точно знайденою класово-соціальною оцінкою, глибоким філософським вмістом, пластичною і мовною виразністю. Одним з перших (у 1927) створив образ комуніста Пекльованова в «Бронепоїзді 14-69» Всеволода Іванова. З викривальною силою грав прокурора Миколу Ськроботова («Вороги» Горького), Кареніна («Ганна Кареніна» по Л. Толстому), Сторожева («Земля» Вірти). В той же час з м'якою делікатністю, чарівливістю, душевною тонкістю виконав ролі Тузенбаха («Три сестри» Чехова), царя Федора («Цар Федір Іоанновіч» А. До. Толстого). Акторові були близькі і гостра сатира, і м'який, ліричний гумор, що особливо яскраво розкрився в ролі Силана («Гаряче серце» Островського). У гротесково-психологічній манері виконав роль князя До. у «Дядечковому сні» по Достоєвському. Психологічно правдиво, точно був вирішений Х. образ білого офіцера Олексія Турбіна в п'єсі Булгакова «Дні Турбіних». Остання робота Х., у якій він досяг трагічної висоти, — Іван Грозний («Важкі роки» А. Н. Толстого). Представник другого покоління МХАТ(Московський Художній академічний театр СРСР імені М. Горького) а, Х. був яскравим виразником методу соціалістичного реалізму, відносився до плеяди майстрів, що принесли радянському театру усесвітню славу.
Вів режисерську і педагогічну діяльність. Брав участь в підготовці ряду спектаклів МХАТ(Московський Художній академічний театр СРСР імені М. Горького). Один з творців (у 1932) театру-студії, в 1937 вона влилася в Московський театр ним. Ермоловой, який він очолював в 1937—45. Поставив в цьому театрі спектаклі: «Не було ні гроша, та раптом алтин» Островського (1934, спільно с Е. С. Телешової), «Як вам це сподобається» Шекспіра (1940) і «Діти сонця» Горького (1944) — обидва спільно с М. О. Кнебель. Знімався в кіно («Покоління переможців», 1936; «Людина у футлярі», 1939 і ін.). Державна премія СРСР (1941, 1942, 1946). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
Літ.: П. Маркова А.. Хмельов, в його кн.: Театральні портрети. Сб. статей, М.— Л., 1939; Новіцкий П. А., Хмельов, в його кн: Образи акторів, М., 1941; його ж, Хмельов, М., 1964; Щорічник МХТ(Московський Художній театр), 1945, т. 2 — Пам'яті Н. П. Хмельова, М.— Л., 1948; Коміссаржевський Ст Р., Хмельов за режисерським столом М., 1956.
