Хмелеграб (Ostrya), рід рослин сімейства ліщинових. Листопадні однодомні дерева висотою 10—25 м-коду, з подовжньо-тріщинуватою корою. Листя чергове, по краю двояко неравнопільчатиє. Тичинкові квітки без оцвітини, поодинці на осі довгої циліндрової сережки. Маточкові квітки з непоказною оцвітиною, по 2 в зредукованих діхазіях, зібраних, у свою чергу, в щільних коротких сережковідниє суцвіття. Кожен маточковий квітка оточена кувшинообразной, перетинковою, при плодах замкнутою плюськой, утвореною із зрощених приквітків, що додає шишковидній жіночій сережці Х. схожість з жіночими соцветіямі хмеливши (звідси назва). Плоди — горішки. 5 (по ін. даним, 10) видів, в Північній півкулі. У СРСР в змішаних лісах Кавказу дико зростає Х. звичайні і (О. carpinifolia) — дерево заввишки до 15 м-код (інколи до 22) з корою, що злущується пластинками, з двоякопильчатими короткочерешчатимі листям. Його кора йде на дублення шкір і здобуття фарби, деревина володіє коштовними властивостями, але запаси цього реліктового вигляду в природі невеликі. У культурі в Європейській частині СРСР і на Кавказі зустрічається Х. віргінський (О. virginiana), родом з Північної Америки.
Літ.: Дерева і чагарники СРСР, т. 2, М.— Л., 1951.
