Хмельницька область (до 1954 — Каменец-подільська), у складі УРСР. Утворена 22 вересня 1937. Площа 20,6 тис. км. 2 . Населення 1563 тис. чіл. (1977). Розділена на 20 районів. Має 11 міст, 24 селища міського типа.
Центр — р. Хмельницький. Х. о. нагороджена орденом Леніна (26 лютого 1958). (Див. карту. )
Природа . Х. о. розташована в межах центральної частини Подільської піднесеності (висота 220—330 м-коду, максимальна 396 м-кодом ) , порізаною долинами річок, ярами і балками (особливо в південній частині, прилеглій до Дністра). Клімат помірно континентальний. Літо тепле і вологе; середня температура липня 19,4 °С; зима м'яка, середня температура січня —5,6 °С. Опадів випадає 560—620 мм в рік. Тривалість вегетаційного періоду близько 217 сут. Річки належать басейну Чорного моря. У північній частині — верхів'я Горині і Злучи з Хоморой (басейн Пріпяті), в центральній — верхів'я Південного Буга, на Ю. — Дністер з припливами Збруч, Жванчик, Смотріч і ін. Грунти головним чином малогумусні чорноземи; на Ю.-В.(південний схід) і в Придністров'ї — оподзоленниє чорноземи, сірі і світло-сірі, суглинні, на С. — дерново-підзолисті в комплексі з дерново-карбонатними і чорноземними грунтами.
Х. о. знаходиться в лісостеповій зоні, лише на крайньому С. переважають ліси (Волинське Полісся), в основному соснові. В цілому під лісами 13,1% територій. Тваринний світ: заєць, лисиця, вовк, кабан, косуля, лось, білка, куниця, польові гризуни; по берегах річок і водоймищ — ондатра, видра, дикі гусаки, качки.
Населення. Х. о. населяють українці (90,8%, по перепису 19/0), росіяни (4,3%), поляки євреї, білоруси і ін. Середня щільність населення 75,9 чіл. на 1 км. 2 (1977). Найщільніше заселені центральна і південна частини області. Міського населення складає 34% (1977). Найважливіші міста: Хмельницький, Кам'янець-подільський, Шепетовка, Славута.
Господарство. За роки соціалістичного будівництва Х. о. з відсталого аграрного району перетворилася на аграрно-індустріальну область.
З галузей харчової промисловості особливо розвинена цукрова (16 заводів; великі в Теофіпольськом, Волочисськом, Городокськом, Староконстантіновськом районах). У 1975 вироблено 425,2 тис. т цукру-піску і 76,4 тис, т цукру-рафінаду. Підприємства маслосироробної промисловості розміщені в Хмельницькому, Кам'янець-подільському, Містечку, Староконстантінове і ін., спиртний — в Аннополе, Боржку, Маниковцах. Є: м'ясна (м'ясокомбінати в Хмельницькому, Кам'янець-подільському, Шепетовке), консервна (Кам'янець-подільський, Меджібож, Нова Юшечка і ін.) для овоча, пивоварна (Хмельницький, Зіньков, Славута) і кондитерська (Хмельницький) промисловість. У легкій промисловості виділяються: суконна (Дунаєвци, Славута), швацька (Волочиськ, Кам'янець-подільський, Летічев, Славута, Хмельницький), трикотажна, кожгалантерейная, взуттєва (Хмельницький), прядильно-ткацька (Кам'янець-подільський). Машинобудування і металообробка, що отримали розвиток в післявоєнні десятиліття, представлені верстатобудівними і інструментальними заводами (Хмельницький, Кам'янець-подільський, Містечко, Лозове), заводами електротехнічний (Хмельницький, Кам'янець-подільський), приладобудівний (Кам'янець-подільський), з.-х.(сільськогосподарський) машинобудування (Хмельницький, Кам'янець-подільський, Шепетовка), автоагрегатним (Кам'янець-подільський), машинобудівний для легкої і харчової промисловості (Красилов). Деревообробні підприємства і меблеві фабрики — в Хмельницькому, Кам'янець-подільському, Шепетовке, Волковінцах, Летічеве, Ізяславе, Дунаєвцах, Славуті. Паперові фабрики (Понінка, Галявини), картонна фабрика (Проськуровка). За післявоєнні роки створено виробництво будматеріалів в Хмельницькому, Кам'янець-подільському, Славуті, Староконстантінове. Скляні і фарфоро-фаянсові заводи — в Славуті, Полонном.
Сільське господарство зерново-бурякового напрями поєднується з молочно-м'ясним тваринництвом. У 1976 в області були 452 колгоспи і 35 радгоспів. У земельному фонді з.-х.(сільськогосподарський) угіддя (1975) складають 76,8%, у тому числі під ріллею 67,9%, сінокосами 4,3%, пасовищами 2,2%, садами і ягідниками 2,4%. Посівні площі в 1976 зросли в порівнянні з 1913 на 41%. Вся посівна площа (1976) 1397,7 тис. га, у тому числі під зерновими культурами (пшениця, зернобобові, кукурудза, ячмінь, гречка) 714,6 тис. га, технічними (цукровий буряк, соняшник, цикорій, рапс, тютюн) 178,6 тис. га, овочами і картоплею 112,4 тис. га, кормовими 392,1 тис. га. Площа садів — 64,4 тис. га, у тому числі в плодоносному віці 45,9 тис. га.
В тваринництві провідне місце належить молочно-м'ясному скотарству. На початок 1977 налічувалося (у тис. голів): великої рогатої худоби 1118,9 (в т.ч. корів 423,2), свиней 854, овець і кіз 218. Розвинене птахівництво, рибопрудовоє господарство і бджільництво.
Протяжність залізниць (без під'їзних шляхів) 732 км. в 1975. Найбільш важливі лінії Київ — Львів (через Казатін, Жмерінку і через Казатін, Шепетовку), Київ — Ларга (через Жмерінку, Хмельницький, Кам'янець-подільський). Загальна протяжність автодоріг 8,4 тис. км. (1975), у тому числі з твердим покриттям 5,3 тис. км. Найважливіші напрями автодоріг: Хмельницький — Вінниця — Київ, Хмельницький — Тернопіль — Львів, Хмельницький — Кам'янець-подільський — Кишинів — Одеса, Хмельницький — Шепетовка — Рівно. Судноплавство по Дністру. Місто Хмельницький має повітряне сполучення з Москвою, Ленінградом, Києвом, Мінськом, Донецьком, Харковом і ін. Економічну карту Х. о. див.(дивися) в ст. Українська Радянська Соціалістична Республіка .
С. До. Гуменюк.
Культурне будівництво і охорона здоров'я. В 1914/15 навчальному році на території Х. о. було 1196 загальноосвітніх шкіл (79,1 тис. учнів), 3 середніх спеціальних учбових заклади (що 573 вчаться), вузів не було. У 1976/77 навчальному році в 1176 загальноосвітніх школах всіх видів виучувалося 267,2 тис. учнів, на 1 січня 1977 в 29 професійно-технічних училищах системи Главпрофобра виучувалося 14 тис. учнів, в 13 професійно-технічних учбових закладах, що дають середню освіту, — 4,9 тис. учнів, в 16 середніх спеціальних учбових закладах 16,8 тис. учнів, в 3 вузах (Хмельницькому технологічному інституті побутового обслуговування, Кам'янець-подільському педагогічному і Кам'янець-подільському з.-х.(сільськогосподарський) інститутах) понад 14,1 тис. студентів. У 1976 в 597 дошкільних установах виховувалося понад 48,8 тис. дітей.
В 1976 в Х. о. працювали: 1420 масових бібліотек (понад 12,7 млн. екз.(екземпляр) книги журналів), 3 музеї (краєзнавчий в Хмельницькому, історичний музей-заповідник в Кам'янець-подільському, літературно-меморіальний музей Н. А. Островського в Шепетовке, де Островський був членом Шепетовського окружкому комсомолу у 1924); 2 театри (Обласний український музично-драматичний театр ним. Г. І. Петровського і Обласний театр ляльок в Хмельницькому); 1501 клубна установа, 1238 кіноустановок, 32 позашкільних установи.
Виходять обласні газети «Радянське Подiлля» («Радянська Подолія», з 1918, українською мовою), комсомольська «Корчагiнець»(«Корчагинец», з 1938, українською мовою). Звучать передачі Всесоюзного радіо (44 ч в добу) республіканського (19 ч в добу) і обласного (1,1 ч в добу) на російській і українській мовах. Транслюються програми Центрального телебачення і об'єднаної телепрограми Москви і Києва (24,2 ч в добу).
До 1 січня 1976 в Х, о. було 152 лікарняних установи на 17,1 тис. ліжок (10,9 ліжок на 1 тис. жителів); працювали 3,4 тис. лікарок (1 лікарка на 468 жителів). 9 санаторіїв, удома відпочинку.
Літ.: Icторiя Micт i ciл УРСР, Хмельніцька область, Киïв, 1971; Гуменюк О. До., Мещишин А. I., Хмельніцька область, Львiв, 1968.
