Хлорна кислота, Hclo 4 , одноосновна кислота, в якій хлор має міру окислення +7. Безвода Х. до. — безбарвна рухлива рідина, димляча на повітрі, щільність при 20°c 1,761 г/см 3 ; t пл —102°С, t кіп 110 °С. Х. до. — одна з найсильніших неорганічних кислот; відповідні їй солі — перхлорати . Безвода Х. до. дуже реакционноспособна і нестійка. З водою утворює ряд гідратів Hclo 4 × n H 2 O (де n = 0,25¸4). Водні розчини Х. до. стійкі, мають низьку окислювальну здатність. Х. до. з водою утворює азеотропну суміш, киплячу при 203 °С і що містить 72% Hclo 4 .
Водні розчини Х. до. отримують електрохімічним окисленням соляної кислоти або хлору розчинених в міцній Х. до., а також обмінним розкладанням перхлоратов натрію або калія сильними неорганічними кислотами. Концентровані водні розчини Х. до. широко використовуються в аналітичній хімії, а також для здобуття перхлоратов. Безвода Х. до. виходить при взаємодії перхлоратов натрію або калія з міцною сірчаною кислотою, а також водних розчинів Х. до. з олеумом . Безводу Х. до. не можна тривало зберігати і перевозити, т.к. прі зберіганні в звичайних умовах вона повільно розкладається, забарвлюється оксидами хлору, що утворюються при її розкладанні, і може мимоволі вибухати. Х. до. застосовується при розкладанні складних руд, при аналізі мінералів, а також як каталізатор.
Літ.: Росоловський Ст Я., Хімія безводої хлорної кислоти, М., 1966; Якименко Л. М., Виробництво хлору, каустичної соди і неорганічних хлорпродуктов, М., 1974; Якименко Л. М., Пасманик М. І., Довідник по виробництву хлору, каустичної соди і основних хлорпродуктов, 2 видавництва, М., 1976.
