Хейнзе Іоганн Якоб Вільгельм
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Хейнзе Іоганн Якоб Вільгельм

Хейнзе, Гейнзе (Heinse) Іоганн Якоб Вільгельм (16.2.1746, Лангевізен, Тюрінгия, — 22.6.1803, Ашаффенбург), німецький письменник. Вивчав право в Йене і Ерфурте. Почавши з наслідування До. М. Віланду, писав у дусі анакреонтичній поезії . Надалі став одним з найбільших представників «Бурі і натиску» . Роман Х. «Ардінгелло і блаженні острови» (т. 1—2, 1787, русявий.(російський) пер.(переведення) 1935), що проголошує ренесансний культ земного життя і краси, завершується соціальною утопією. У романі «Хильдегард фон Хоенталь» (т. 1—3, 1795—96) Х. викладає свої думки про музику. Направлені проти класицизму роботи Х. по естетиці («Про деякі картини галереї» Дюсельдорфа, 1776—77, і ін.) стверджують неповторна своєрідність культури кожного народу. Творчість і естетика Х. в цілому носять передромантичний характер.

  Соч.: Sämtliche Werke, Bd 1—10, Lpz., 1902—25.

  Літ.: Baeumer M. L., Heinse — Studien, Stuttg., 1966.