Хатчесон (Hutcheson) Френсис (8.8.1694, Північна Ірландія, — 1747, Глазго), шотландський філософ. Професор моральної філософії в Глазго (з 1729). Систематизував і розвивав ідеї А. Шефтсбері ; зробив вплив на Д. Юма і А. Сміта. Згодне Х., у основі краси, моральності і релігії лежать особливі, незалежні один від одного, «внутрішні» природжені відчуття — естетичне, моральне і релігійне. Так, «моральне відчуття» — це інстинктивне емоційне схвалення або засудження вчинків. Розрізняючи «схильності» як тривалі і ясні потяги і «пристрасті» як нестійкі і сліпі, Х. розумів чесноту як схильність до загального блага — «найбільшого щастя найбільшого числа людей». Людинолюбство і свідомість боргу, по Х., не утилітарно, а подібно до природного тяжіння. Оскільки моральне відчуття є також і у невіруючих етика у Х. не залежить від релігії. Учення Х., направлене проти Т. Гоббса і Б. Мандевіля, протистоїть евдемонізму і раціоналізму.
Естетика Х. співзвучна вченню Канта про незацікавленість естетичної насолоди, але в протилежність Канту затверджує плотське походження прекрасного. Основні принципи прекрасного — гармонія, пропорційність, єдність в різноманітті.
Соч.: Works, v. 1—6, Glasgow, 1769—74; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Хатчесон Ф., Юм Д., Сміт А., Естетика, М., 1973, с. 43—269.
Літ.: Англійські дєїсти XVII і XVIII століть, «Зап. імп.(імператор) Новоросійського університету», 1868, т. 3, ст 1; Мєєровський Би. Ст, Естета Френсиса Хатчесона, в кн.: Хатчесон Ф., Юм Д., Сміт А., Естетика, М., 1973, с. 7—41; Vigone L., L''etica del sense morale in F. Hutcheson Mil., 1954; Blackstone W. Т., F. Hutcheson and contemporary ethical theory, Athens, 1965; Ossowska М., Myśl moralna oświecenia angielskiego, Warsz., 1966: Scott W. R., F. Hutcheson. His life, teaching and position in the history of philosophy, N. Y., 1966.
