Хатинь, меморіальний архітектурно-скульптурний комплекс па місці колишнього села Хатинь (Мінської області БССР). Відкритий 5.7.1969 в пам'ять жителів білоруських сіл і сіл, повністю знищених фашистськими окупантами. Прості скульптурні форми, включені в лаконічну архітектурну композицію [«Хатинський набат», «Кладовище сіл», «Дими Хатині», «Площа пам'яті» з меморіальною плитою і Вічним вогнем, скульптура «Нескорена людина» (архітектори Ю. М. Градів, Ст П. Занковіч, Л. М. Льовін, скульптор С. І. Селіханов, Ленінська премія, 1970)], насищени напруженим драматизмом, героїчним пафосом (див. ілл. ). Філія Білоруського державного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941—45.
Літ.: Хатинь [Мінськ, 1973]; Бельовіч А., Хатинь: біль і гнів, пер.(переведення) з білорус.(білоруський), М., 1975.
