Хата
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Хата

Хата, російський зрубовий житловий будинок (переважно сільський, до 17—18 вв.(століття) — і міський); у вузькому сенсі слова — опалювальне приміщення, кімната (староруське «іст'ба, істобка», згадується в літописах з 10 ст). У південноросійських районах, в Білорусії і на Україні сільський житловий будинок, у тому числі зрубовий, називається хатиною . Селянський будинок міг полягати: з однієї І.; І. з сіньми; І., сіней і кліті; два І. з сіньми. У І. взимку зосереджувалося все життя сім'ї, тут тримали і молоду худобу. І. з древньою безтрубною піччю називалася курною, або чорною, І. з трубою — білою. Планування І. визначалася положенням печі. По діагоналі від печі був передній, або червоний, кут, де висіли ікони, стояв стіл і лави; перед її гирлом — середа, або бабин кут, де хазяйка готувала їжу; по діагоналі від середи — кут з широкою лавкою — коником, на якому зазвичай спав господар удома і чоловіки займалися домашніми господарськими роботами. Збоку від печі вгорі до стіни настилали помости, внизу владнували дерев'яний ящик — голбец. Будувалася І. в основному з хвойних колод, що скріплялися на кінцях в обло (з виступаючими кінцями колод), рідше — в лапу (з врубкой колод на кінцях без залишку) і створюючих 4-вугільний вінець. Залежно від того, в якій від низу вінець урубувалися дошки підлоги, утворювався подклет (високий на С., середній або низький в центральних районах). У центрі і на Ю. подклет частіше був відсутній, а пів був земляним; для утеплення робили призьби. Крівля І., дерев'яна на С., солом'яна на Ю., спиралася на самці, пізніше — на крокви (тоді вона бувала не лише двух-, але і трьох- і чотирьохскатною). Вікна в чорній І. були волоковиє (маленькі, прорубані в двох сусідніх вінцях, такі, що засувалися засувкою), в білій І. — так звані косящатиє, або червоні (з рамами, закритими міхуром, слюдою, з 18—19 ст склом, зовні — віконницями). Двері одностулкові, з порогом. У прикрасі І. позначалися художній смак і майстерність російського селянина. Силует І. вінчали різьблений коник (охлупень) і крівля крильця; фронтон прикрашали різьблені прічеліни і рушники, плоскість стенів — наличники вікон, що частенько відображали вплив архітектури міста (бароко, класицизму і т. п.). Потовк, двері, стіни, пекти, рідше зовнішній фронтон розписували (див. також ст. Дерев'яна архітектура ). З розвитком капіталістичних стосунків і класового розшарування селянства з'явилися І. ускладненого типа — пятістенки, в яких зруб роздільний п'ятою рубаною стіною на два житлові приміщення, і багатокімнатні — з рухливими меблями, додатковими печами і ін. Про сучасні сільські будинки див.(дивися) статтю Житло .

загрузка...

  Літ.: Росіяни. Історіко-етнографічній атлас. Землеробство, селянське житло, селянський одяг (середина XIX — початок XX ст), М., 1967; то ж. З історії російського народного житла і костюма (середина XIX — початок XX ст), М., 1970 (бібл.).

  М. Р. Рабіновіч.

Хата в селі Іркутської області Новомоськовськой.

Хата в селі Кирканда Архангельської області. 19 ст

Хата в селу Мякотіно області Горького.