хата-читальня, один з видів сільських клубних установ в СРСР. Виникли в перші роки Радянської влади. У деяких національних республіках, округах, краях, областях були створені пересувні І.-ч. — червоні чайхани, червоні чуми, червоні юрти і ін. Напрям і вміст роботи І.-ч. визначалися циркуляром ВЦИК і СНК(Рада Народних Комісарів) РСФСР від 18 вересня 1924, а потім постановою ЦК ВКП (б) від 11 листопада 1929 «О хатах-читальнях». У 20—30-і рр. І.-ч. були центром політичної пропаганди і культурно-просвітницької роботи в селі. Вони грали значну роль в ліквідації неписьменності серед селянства і залученні його до з.-х.(сільськогосподарський) знанням, до культури, допомагали радянським і партійним організаціям в проведенні колективізації сільського господарства. У зв'язку із зростанням сільських клубів і будинків культури кількість І.-ч. скорочується: у 1948 в СРСР було понад 40 тис. І.-ч., у 1970 — 5,7 тис. І.-ч., 79,3 тис. сільських клубів і будинків культури, 16,5 колгоспних клубів.
