Хартії поселення (ісп. cartas de población, cartas-pueblas), в середньовічних державах Піренейського півострова угоди між феодальними власниками землі і жителями поселень, що знов грунтувалися в процесі Реконкисти . Х. п. дуже близькі за змістом до фуерос, відрізнялися від них характером юридичного оформлення (вони формою були двосторонньою угодою, а не подарувало). Перші Х. п. відносяться до 9 в.; особливо широкого поширення набули в 10—12 вв.(століття)
