Хартлебен Отто Еріх
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Хартлебен Отто Еріх

Хартлебен (Hartleben) Отто Еріх (псевдонім — Отто Еріх, Хенрік Іпсе) (3.6.1864, Клаусталь, — 11.2.1905, Сало), німецький письменник. За освітою юрист. У прозі і особливо в драмах Х., натуралізму, що випробував вплив, в наявності крітіко-реалістічні тенденції: тетралогія «Звільнені»(1899, русявий.(російський) пер.(переведення) 1904) присвячена положенню жінки в буржуазному суспільстві, драма «Понеділок троянд» (1900, в русявий.(російський) пер.(переведення) — «За честь мундира», 1905) відтворює побут і психологію прусського офіцерства; іронічно-глузливо змальоване німецьке філістерство в «Повести про відірваний гудзик» (1893), в комедіях.

  Соч.: Ausgewähite Werke, Bd 1—3, Ст, 1920; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Потяг, М., 1905; у збірці: З нової німецької лірики, Берлін, 1921.

  Літ.: Klement A. von, Die Bücher von O. E. Hartleben. Eine Bibliographie Salo, 1951.