Харківський університет ним. А. М. Горького, один із старих університетів СРСР. Заснований в 1805 за ініціативою Ст Н. Каразіна . До Жовтневої соціалістичної революції 1917 мав 4 факультети: фізико-математичний, історико-філологічний, медичний і юридичний; астрономічну обсерваторію (заснована в 1808), ботанічний сад (заснований в 1804). Університет був одним з ініціаторів створення першої в Харкові газети — «Харківського тижневика» (1812), видавав журнал «Український вісник» (1816—19), «Український журнал» (1824—25) і ін. З 60-х рр. 19 ст з університетом пов'язана діяльність ряду харківських наукових суспільств: випробувачів природи, математичного, физико-хімічного, історико-філологічного і ін.
Розвиток в Х. в. наукових шкіл і напрямів в 19 — почала 20 вв.(століття) пов'язано з іменами відомих учених. У нім працювали: математики — Ст Р. Імшенецкий, А. М. Ляпунов, Т. Ф. Осиповський, Ст А. Стеклов; фізики — Н. Д. Пільчиков, Д. А. Рожанський; фізико-хімік Н. Н. Бекетов; хіміки — І. П. Осипов, Ст Ф. Тимофіїв; біохімік А. Я. Данільовський; ботаніки — Ст М. Арнольді, А. Н. Бекетов, Ст І. Паладії, Л.С. Ценковський, Ст М. Черняєв, ботанік-географ А. Н. Краснов; геологи — Н. Д. Борісяк, А. Ст Гуров, І. Ф. Льоваковський; історики — Д. І. Багалей, Ст П. Бузеськул; філологи — А. А. Потебня, І. І. Срезневський, Н. Ф. Сумцов; хірург Н. П. Трінклер, офтальмолог Л. Л. Гиршман і ін. У Х. в. вчилися: математик М. Ст Остроградський, біолог І. І. Мечників, історик і правознавець М. М. Ковалевський, хірург Ф. І. Іноземцев і ін. До Жовтневої соціалістичної революції Х. в. закінчило понад 15 тис. чіл.
За роки Радянської влади Х. в. виріс в найбільший науково-навчальний заклад. У 1920—32 на його базі працювали Академія теоретичних знань (1920—21), інститут народної освіти (1921—30), інститут професійної освіти і Фізіко-химіко-математічній інститут (1930—32). Медичний і юридичний факультети стали самостійними інститутами. У 1932/33 навчальному році Х. в. відновлений у складі 7 факультетів: фізико-математичного, хімічного, біологічного, геолого-географічного, літературно-лінгвістичного, історичного (з філософським відділенням), економічного (з відділенням економічної географії); при нім стали працювати 8 науково-дослідних установ. У 1936 університету привласнено ім'я А. М. Горького.
За роки Радянської влади учені Х. в. розвинули ті, що склалися в дореволюційний період наукової школи і напряму і створили ряд нових. Так, математичний напрям в Х. в. очолили С. Н. Бернштейн, Н. І. Ахиезер, Ст А. Марченко, А. Ст Погорелов, Д. М. Синців; фізичне — А. І. Ахиезер, А. До. Вальтер, І. М. Ліфшиц, А. А. Слуцкий, До. Д. Синельников; физико-хімічне — Н. А. Ізмайлов; астрономічне — Н. П. Барабашев; фізіологічне — А. Ст Нагорний, Ст Н. Никітін; фізіології і біохімії рослин — Ст До. Залесський; фітопатології — Т. Д. Страхів; біохімічне — І, Н. Буланкин; органічній хімії — А. Н. Кипріанов; геологічне — Д. Н. Собольов; філологічне — А. І. Белецкий, І. До. Белодед, Л. А. Булаховський і т.д.
У складі Х. в. (1977): факультети — механіко-математичний, фізичний, радіофізичний, хімічний, біологічний, геолого-географічній, економічний, історичний, філологічний, іноземних мов. Університет має підготовчий факультет для іноземних громадян, факультет підвищення кваліфікації викладачів вузів, підготовче, вечірнє і заочне відділення, аспірантуру. У нім 85 кафедр, науково-дослідні інститути хімії і біології, астрономічна обсерваторія, обчислювальний центр, науково-дослідний сектор, 4 проблемних лабораторії, біологічна станція, ботанічний сад, музеї — археологічний, геолого-мінералогічній, природознавства. У науковій бібліотеці університету 3 млн. тт. У 1976/77 навчальному році в нім виучувалося близько 12 тис. студентів і аспірантів (в т.ч. близько 300 іноземних громадян), працювало понад 900 викладачів і 600 наукових співробітників, у тому числі 69 докторів наук і професорів і 553 кандидата наук і доцента. З 1874 університетом видаються «Вчені записки». За роки Радянської влади Х. в. підготував понад 50 тис. фахівців. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1955).
