Хаким (псевдонім; справжнє прізвище Хакимов) Сибгат Тазієвіч [р. 4(17) .12.1911, село Кулле-Кимі, нині Арський район Татарська АССР], татарський радянський поет, громадський діяч. Член КПРС з 1943. У 1937 закінчив Казанський педагогічний інститут. Учасник Великої Вітчизняної війни 1941—45. Друкується з 1931. Перша збірка віршів «Перші пісні» (1938) присвячений життю нового села. Популярність Х. принесли поеми про Р. Тукає — «Пара гнідих» (1939) і «Дитинство поета» (1940). Під час Великої Вітчизняної війни і в подальші роки поет створив твору про героїзм радянських солдатів, про військовий і трудовий подвиг народу: поеми «Садівники» (1952), «Через кручі» (1964—66), «Дуга» (1968). У творчості Х. велике місце займає ленінська тема: збірки «На заклик Леніна» (1958, республіканська премія ним. Г. Тукаючи, 1960), «З Леніном серце моє говорить» (1970). Автор статей про татарську літературу. Член Президії Верховної Ради Татарської АССР (1963—67). заступник голови Правління СП(Збори постанов) Татарської АССР (1956—60). Секретар Правління СП(Збори постанов) РРФСР (1965—75). Лауреат Державна премія РРФСР ним. А. М. Горького (1970). Нагороджений орденом Леніна, 2 ін. орденами, а також медалями.
