Хакки Яхья (р. 1905, Каїр), арабський новеліст і літературознавець (Єгипет). Адвокат за освітою. Почав друкуватися в 1925. Багато років був на дипломатичній службі. Перша книга «Лампадка святий Умм Хашим» (1944) складається з новел на тему, єгипетську інтелігенцію, що постійно хвилює, — її місце в культурі Сходу і Заходу. У збірці ліричних з елементами символізму новел «Антар і Джульєта» (1961), особливо в кращій розповіді «Порожня ліжко» (1961), відміченому тонкістю психологічного аналізу, виявляється вплив Чехова і Л. Толстого. Х. належать грунтовні дослідження розвитку жанру розповіді в Єгипті в 1-ій третині 20 ст — «Зоря розповіді» (1960) і «Етапи критики» (1963).
Соч.: Пані ва тваней, Каїр, 1955; Халліха яскраво-червона аллах, Каїр, 1957; у русявий.(російський) пер.(переведення), у збірці: Живи, Єгипет!, М., 1973.
Літ.: Коцарев Н. До., Письменники Єгипту (XX століття), М., 1976 (літ.); Bada wi М., The Lamp of Umm Hashim: The Egyptian Intellectual between East and West, «Journal of Arabic Literature», 1970, v. 1, р. 145—61.
