Хакслі Джуліан Сорелл
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Хакслі Джуліан Сорелл

Хакслі (Huxley) Джуліан Сорелл (22.6.1887, Лондон, — 14.2.1975), англійський біолог, член Лондонського королівського суспільства (1938). Закінчив Оксфордський університет (1909). У 1909—13 і 1918—25 викладав зоологію у ряді коледжів в Оксфорді. У 1913—16 працював на кафедрі біології Інституту Райса (Х'юстон, США), в 1925—35 професор зоології Королівського коледжу (Лондон), в 1935—42 секретар Лондонського зоологічного суспільства. У 1945—46 секретар підготовчій комісії ЮНЕСЬКО; перший генеральний директор ЮНЕСЬКО (1946—48). Основні праці по загальних питаннях еволюції, зоології, експериментальній ембріології, етиці, охороні природи. Вивчення Х. шлюбних церемоній птиць (1914) внесло важливий вклад до етологию. Один із засновників синтетичної теорії еволюції. Премія Калінги за популяризацію науки (1953). Дарвіновська медаль (ГДР, 1959).

  Соч.: The individual in the animal kingdom, Camb., 1912; Problems of relative growth, N. Y., 1932: The elements of experimental embryology, Camb., 1934 (совм. з G. De Beer); We Europeans, L.—N. Y., 1936 (совм. з А. С. Haddon); Biological aspects of cancer, N. Y., 1958; Charles Darwin and his world, L., 1965 (совм. з Н. Ст Kettlewell); Evolution. The modern synthesis, 3 ed., L., 1975; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Мова тварин, М., 1968 (совм. з Л. Кохом); Дивний світ еволюції, М., 1971.

  Літ.: Де Берредо Карнейру П. Е., Джуліан Хакслі — учений і гуманіст, «Кур'єр ЮНЕСЬКО», 1976, квітень, с. 8—13, 37.