Хабібі (псевдонім; справжнє ім'я невідоме) (близько 1470, с. Баргюшад, — 1520), азербайджанський поет. Виховувався при дворі правителя Султана Якуба (1478—1490). Був «царем поетів» при дворі шаху Ісмаїла I Сефевіда. Останні роки життя провів в Туреччині. Х. — автор газелей світського, гуманістичного вмісту, образів, що відрізняються свіжістю, емоційністю, чеканністю поетичного слова. До нас дійшло близько 40 його творів. Високоосвічена для свого часу людина, Х. продовжив традиції Несими і сам зробив значний вплив на розвиток азербайджанської поезії і творчість таких найбільших художників, як Фізулі і ін.
Літ.: Азербаjчан едебіjjати таріхи, ч. 1, Баки 1960; Köprülüzade F., Habibi. Darülfünun edebiyat fakültesi mecmuasi, с. 7, Ist., 1932.
