Фіцджеральд (Fitzgerald) Френсис Скотт (24.9.1896, Сент-пів, штат Міннесота, – 21.12.1940, Голлівуд), американський письменник. У 1913–17 вчився в Прінстонськом університеті. У романі «По цей бік раю» (1920) Ф. першим в амер.(американський) літературі звернувся до зображення «втраченого покоління», амер.(американський) молоді 20-х рр. – часу, названого їм «століттям джазу». Цій темі, одній з головних в його творчості, присвячена більшість його розповідей 20-х рр. і роман «Прекрасні і приречені» (1922). У романі «Великий Гетсбі» (1925, русявий.(російський) пер.(переведення) 1965), класичному творі амер.(американський) літератури 20 ст, Ф. поєднує властиве йому романтичне бачення життя з гострою соціальною критикою. Зовні вульгарний нувориш Гетсбі одночасно мрійник-романтик, трагічно самотній серед тих, що оточують його корисливих і аморальних людей, в числі яких і кохана ним Дезі. Трагедія Гетсбі в тому, що його романтичні ілюзії пов'язані з т.з. «американською мрією», підлеглій ідеї матеріального преуспеянія. Роман «Ночь ніжна» (1934, русявий.(російський) пер.(переведення) 1971) розповідає про поступову деградацію талановитого лікарку-психіатра, прекраснодушного ідеаліста Діка Дайвера. На відміну від більш цілісного Гетсбі, Дік стає на дорогу компромісів – одружується на дочці мільйонера і даремно розтрачує сили, прийнявши моральні норми і спосіб життя її середовища. Для Ф. трагедія Діка, як і трагедія Гетсбі, теж пов'язана із згубною владою помилкових цінностей амер.(американський) цивілізації. Сатиричні тенденції, характерні для «Великого Гетсбі», тут виявляються ще сильніше. У 2-ій половині 30-х рр. Ф. пережила духовна криза, з безжалісною тверезістю проаналізований їм в статті-сповіді «Крах» (опублікована в 1946). Декілька років він працює рядовим сценаристом в Голлівуді і лише незадовго до смерті знаходить вихід з безвиході. Після його смерті були опубліковані глави незавершеного романа «Останній магнат» (1941, русявий.(російський) пер.(переведення) 1977), де описані побут і вдачі Голлівуду 30-х рр. Глибокий психолог і гострий критик суспільних стосунків, майстер прози, Ф. знайшов нову популярність з середини 50-х рр.
Соч.: The Bodley Head Scott Fitzgerald, v. 1–6, L., 1958–1963; The letters of F. Scott Fitzgerald, N. Y., 1963; у русявий.(російський) пер.(переведення) – Повернення до Вавілона. Розповіді, М-код,, 1969; З листів, «Питання літератури», 1971 № 2.
Літ.: Стариків А., Гірка доля Фіцджеральда, «Іноземна література», 1965 № 2; Аллен В., Традиція і мрія, М., 1970; Горбанів А. Н., Романи Ф. С. Фіцджеральда, М., 1974; Mizener A., The far side of paradise, Boston, 1965; Sklar R., F. Scott Fitzgerald..., N. Y., 1967; Bruccolim J., F. Scott Fitzgerald. A descriptive bibliography, Pittsburgh, 1972.
