Філософські енциклопедії і словники
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Філософські енциклопедії і словники

Філософські енциклопедії і словники, довідкові видання, що містять зведення найважливіших відомостей по філософії і її галузям. Ф. е. і с. мають систематичну, алфавітно-словарну або комбіновану систематіко-алфавітну форми. Існують наступні типові різновиди: Ф. е. і с. загального характеру, спеціальні – по галузях філософії, країнах, філософських напрямах, біобібліографічні словники філософів, словники до вигадувань окремих філософів, меж'язичниє словники еквівалентів філософських термінів.

  Арістотель створив першу універсальну енциклопедію знань стародавнього світу з відділом філософії (після фізики), що отримав назву «Метафізика», де майже кожен розділ починається з визначення філософського поняття. Діоген Лаертський склав в 1-ій половині 3 ст перший біографічний словник греч.(грецький) філософів, що містить унікальний матеріал (словник в 10 книгах, без заголовка і кінця; у багаточисельних виданнях з 1457 часто називається «Життя, учення і вислови знаменитих філософів»).

  В період середньовіччя в працях енциклопедичного характеру філософські дисципліни зазвичай об'єднувалися з іншими з «семи вільних мистецтв», а філософія розумілася як їх комплекс. В той же час в середні віки були складені твори, що прямо відносяться до Ф. е. і с. Так, візантійський автор «Усесвітньої історії до 518» Гезіхиос з Мілета (середина 6 ст) склав «Компендіум життєписів філософів» («Onomatalogus sive Compendium de vitis philosophorum»); ін. автор в 1-ої половини 9 ст доповнив його і переробив в алфавітний словник. Неоплатоник з Єгипту Ісаак бен Соломон Ізраелі (близько 850 – близько 950) написав на араб.(арабський) мові «Книгу визначень і описів» філософських понять («Kitab al-hudud wal Rusum»). Філософське вміст мав алфавітний «Лексикон Суїда» 2-ої половини 10 ст (значення слова «Suida» не розкрите). Ібн Сина створив енциклопедичне філософське зведення («Kitab al-shifa») і «Словник [Книга] визначень» («Kitab al-hudud»). Залишилися невідомими авторство, місце складання (у Франції?) і час (1-я чверть 14 в.?) тематичного словника «Компендіум філософії» («Compendium philosophiae»), який вперше був частково опублікований в Парижі в 1936. Моісей бен Соломон з Салерно (Італія) склав «єврейсько-італійський філософський словник» (див. Moseh ben Selomoh, «Un glossario filosofico ebraico-italiano del XIII secolo», Roma, 1969). Систематичною енциклопедією схоластичної філософії була праця Хоми Аквінського «Сума теології» («Summa theologiae», 1265–73). Перша друкарська філософська енциклопедія була складена сповідальником Максиміліана I Грегором Рейшем – «Філософська перлина» (Reisch G., «Margarita philosoohica», s. 1. [Hdlb.?], s. а. [1496?]; Basilea, 1503; Strasburg, 1504; ряд перєїзд. у 16 в.); у складі 12 частин були представлені: натурфілософія, логіка, психологія, етика. Перша філософська енциклопедія, цілком присвячена філософії, була створена венеціанцем Джованні Баттіста Бернарде – «Семінарій, або Лексикон в трьох томах з індексами по філософії Платона, періпатетіков, стоїків» («Bernardus Joannis Baptista, Seminarium siue Lexicon triplex atque indices in philosophiam Platonicam peripateticam, stoicam», v. 1–3, Venetiis, 1582–85).

  В новий і новітній час, особливо з 19 ст, зростає число Ф. е. і с. Вони видаються в різних країнах, диференціюються по галузях філософії, напрямах, типах видань.

  Серед багаточисельних загальних Ф. е. і с., виданих в 20 ст, найбільш значительни: італ.(італійський) «Філософська енциклопедія», видана Центром філософських досліджень Галларате, т. 1–4 («Enciclopedia filosofica», v. 1–4, Venezia – Roma, 1957–58); англо-амер. «Енциклопедія по філософії», гл.(глав) ред. П. Едварде, т. 1–8 («The encyclopedia of philosophy», P. Edwards, ed. in chief, v. 1–8, N. Y. – L., 1967). У СРСР видана перша в світі марксистська «Філософська енциклопедія» (гл. ред. Ф. Ст Константінов, т. 1–5, М. 1960–70).

  В Росії перший філософський словник – «Оголошення слів, які в філософській матерії з потреби прийняті» (всього на одній сторінці) Г. Н. Теплов помістив в своїй праці – «Знання, що стосуються взагалі до філософії для користі тих, які про сю матерію чужоземських книг читати не можуть» (книга 1, СП(Збори постанов) Би. 1751, с. [14]). Обширніший і також внутрішньокнижковий «Досвід філософського словника» опублікував А. І. Галіч в 2-ій книзі своєї «Історії філософських систем» (СПБ, 1819, с. 300–340). Перший окремий і найбільш значний «Філософський лексикон» (т. 1–4, До., 1857–73) був створений С. С. Гогоцким; йому ж належить «Філософський словник, або Коротке пояснення філософських і інших наукових виразів, що зустрічаються в історії філософії» (До., 1876). видавництво Брокгауза – Ефрона випустило «Філософський словник логіки, психології, етики, естетики і історії філософії», під ред. Е. Л. Радлова (ст 1–2, СП(Збори постанов) Би, 1904). «Народна енциклопедія наукових і прикладних знань» І. Д. Ситіна присвятила т. 9 «Філософій і педагогіці» (М., 1911).

  В СРСР в 1930 і 1931 вийшли два видання «Короткого філософського словника» Т. С. Іщенко; у 1939 був виданий «Короткий філософський словник», під ред. М. М. Розенталя і П. Ф. Юдіна (розширене видавництво – «Філософський словник», М., 1963; у 1972 – під ред. М. М. Розенталя); у 1966 – «Короткий словник по філософії», під загальною ред. І. В. Блауберга і ін. (2 видавництва 1970). Видані також: [Нуруллаєв Р. Н.], «Словник філософських термінів», Баку, 1959; Аманалієв Би., «Російсько-киргизький словник філософських термінів», Фр., 1967; Завтур А. А., «Дікционар філозофік експлікатів», Кишинеу, 1968; [Асимов М., Бачаєв М., Діноршоєв М.], «Російсько-таджицький термінологічний філософський словник», Душанбе, 1966; «Філософіядан киськача лурат», під ред. М. М. Хайруллаєва, Ташкент, 1973; «Фiлософський словник», під ред. Ст Шинкарука, Kіïв, 1973.

  Із зарубіжних Ф. е. і с., виданих в 17 ст, найбільш відомі: Бурхарді Н., «Філософський реперторій» (Burchardi N., «Repertorium philosophicum», Lpz., 1610); Шастенье А. Л., «Синопсис філософських і теологічних визначень» (Chasteigner Н. L., «Celebriorum distinctionum turn philosophicarum turn theologicarum synopsis», Augustoriti Pictonum, 1612); Гокленіус Р. «Філософський лексикон» (Goclenius R., «Lexicon philosophicum», Francofurti, 1613): Алинтед І. Р., «Філософський компендіум» (Alsted J. Н., «Compendium philosophicum», Herbornae Nassoviorum, 1626); Реб Р., «Філософські визначення» («Reeb''s Distinctiones philosophicae», Ingolstadii, 1629); Мікраеліус І., «Лексикон філософських термінів, що вживаються філософами» (Micraelius J., «Lexicon philosophicum terminorum philosophis usitatorum», Jenae, 1653); Шерцер І. А., «Путівник або філософський довідник в чотирьох частинах» (Scherzer J. А. [а. о.], «Vade mecum, sive Manuale philosophicum quadripartitum», р. 1–4, Lipsiae, 1658); Фолькмар Г., «Філософський словник» (Voickmar Н., «Dictionarium philosophicum», Giessen, 1676); Шовен Е., «Лексикон, або Скарбниця філософії в алфавітному порядку» (Chauvin E.,»Lexicon rationale, sive Thesaurus philosophicus ordine alphabetico digestus», Rotterdam, 1692).

  Серед кількості Ф, що збільшилася. е. і с. в 18 ст найбільше значення мали: Баумейстер Ф. Х., «Філософські визначення» (Baumeister F. С., Philosophia definitiva, hoc est definiciones philosophicae, Vitembergae, 1735); його ж, «Визначення протиріч в сучасній філософії» (Baumeister F. С., «Philosophia recens controversa complexa definitiones theoremata et questiones nostra aetate in controversiam vocatas», Lipsiae – Gorlicii, 1738); І. Р. Хюбнер, «Короткий філософський лексикон» (J. Н. Hubner, «Compendieuses lexicon philosophicum» Frankfurt – Lpz., 1715) – перший загальний філософський словник на європейській (йому.) мові; Плексиакус, «Філософський лексикон» (Plexiacus, «Lexicon philosophicum», Hagae, 1716); Вальх І. Р., «Філософський лексикон» (Walch J. G., «Philosophisches Lexicon», Lpz., 1726) – перший алфавітний загальний філософський словник на нім.(німецький) мові; Вольтер, «Кишеньковий філософський словник» (Voltaire, «Dictionnaire philosophique portatif», Londres [фактично Genève], 1764) – алфавітний антирелігійний словник статей Вольтера, що викликав полеміку і багато разів перевиданий; [Шодон Л. М.], «Антифілософський словник» (Chaudon L. М., «Dictionnaire antiphilosophique», Avignon, 1767); [Шведіо Ф. До.], «Філософський словник», т. 1–4 ([Swédiauer F. X.], «The philosophical dictionary», v. 1–4, [L.], 1786); Маймон С., «Філософський словник» (MAIMONS., «Philosophisches Wörterbuch», Ст, 1791); Меллін Р. С. А., «Енциклопедичний словник критичної філософії», т. 1–6 (Mellin G. S. A., «Encyclopädisches Wörterbuch der kritischen Philosophic», Bd 1–6, Züllichau – Lpz. – Jena, 1797–1804).

  Найважливіші Ф. е. і с., видані в 19 в.: Круг Ст Т., «Загальний словник філософських наук з їх літературою і історією», т. 1–5 (Krug W. Т., «Allgemeines Handwörterbuch der philosophischen Wissenschaften, nebst ihrer Literatur und Geschichte», Bd 1–5, Lpz., 1827–29); «Словник філософських наук», під ред. А. Франка («Dictionnaire des sciences philosophiques» sous la dir. A. Franck, v. 1–6, P., 1844–52); Флемінг В., «Словник по філософії» (Fleming W., «The vocabulary of philosophy, mental, moral and metaphysical», L. – Glasgow, 1857); Кирхнер Ф., «Словник основних філософських понять» (Kirchner F., «Wörterbuch der philosophischen Grundbegriffe», Hdlb., 1886); Ейслер Р., «Словник філософських понять і виразів», ст 1–8 (Eisler R., «Wörterbuch der philosophischen Begriffe und Ausdrüсke», Lfg. 1–8, Ст, 1899).

  Найбільш важливі сучасні Ф. е. і с. зарубіжних країн: Австралія: Гоулд Л. Р., «Марксистський словник» (Gould L. Н., «Marxist glossary», Sydney, 1946). Аргентина: Буайе П. Р., «Короткий словник по філософії» (Boyer Р. Н., «Diccionario breve de filosofia», Ст Airеs, 1962); «Філософський словник», під ред. І. Килеса і Х. Рея Пастора («Diccionario filosofico», dir. 1. Quiles в J. Rey Pastor, B. Aires, 1952); «Малий словник по філософії», ч. 1–2 («Pequeño diccionario de filosofía», р. 1–2, Ст Aires, Centurion, 1947); Руїс Моренне М. Т., «Філософський словник» (Ruiz Могепо М. Т., «Vocabulario filosofico», Ст Aires, 1941). A Р Е: Вахба Мурад, Карі Юсеф, Шлала Юсеф, Арабо-англо-французький філософський словник (аль-Муджам аль-Фалсафі арабі-інджлізі-фaранси, Каїр, 1971). Бельгія: Гротен І., Стенберген Р. І., «Філософський лексикон» (Grooten J., Steenbergen G. J., «Filosofisch lexicon», Antw. – Amst., 1958). Бразилія: Лопіс ді Матус До., «Філософський словник» (Lopes de Mattos С., «Vocabulário filosófico», São Paulo, 1957); Суаріс О., «Словник по філософії», т. 1 (Scares  O.,»Dicionariode filosofia», v. 1, A – D., Rio de J., 1952–). Угорщина: «Малий філософський словник» («Filozofiai kislexikon», Bdpst., 1964, 3 kiad., Bdpst., 1973). ГДР(Німецька Демократична Республіка): Бур М., Козінг А., «Малий словник по марксистсько-ленінській філософії» (Buhr М., Kosing A., «Kleines Wörterbuch der marxistisch-leninistischen Philosophic», B., 1966, 2 Aufl., 1974); «Філософський словник», під ред. Г. Клауса і М. Бура, т. 1–2 («Philosophisches Wörterbuch», hrsg. von G. Klaus und М. Buhr, Lpz., 1964, II Aufl., Bd 1–2, Lpz., 1975). Данія: Ханнеборг Би. і До., «Філософський словник» (Hanneborg Ст og До., «Filosofisk ordbog», Kbh., 1971). Індія: «Словник [англійських для санскриту] філософських термінів» («A glossary of philosophical terms», Madras, Timmalai – Tirupati, 1941). Іспанія: Конде Обрегон Р., «Енциклопедія по філософії» (Conde Obregón R., «Enciclopedia de la filosofía», Barcelona, 1961); Руберт Кандау Х. М., «словник-довідник по філософії» (Rubert Candau J. М., «Diccionario manual de filosofía», Madrid, 1946); Сарагуета Бенгоечеа Х., «Філософський словник» (Zaragüeta Bengoechea J., «Vocabulario filosófico», Madrid, 1955). Італія: Аббаньяно Н., «Словник по філософії» (Abbagnano N., «Dizionario di filosofia», Torino, 1961, 2 ed., Torino, 1971); Канторо В., «Філософський словник» (Cantoro U., «Vocabolario filosofico», Bologna, 1956); «Словник по філософії», під ред. А. Біраги (Dizionario di filosofia, а cura di A. Biraghi, Mil., 1957); Ламанна Е. П., Адорно Ф., «Словник філософських термінів» (Lamanna E. P., Adorno F., «Dizionario di termini filosofici», Firenze, 1951, 17 ed., Firenze, 1969); Морселлі Е., «Малий філософський словник» (Morselli E., «Piccolo dizionario filosofico», Mil., 1939); Плебе А., «Терміни сучасної філософії» (Plebe A., «Termini della filosofia contemporanea», Roma, 1966); Ранцолі Ч., «Словник по філософських науках» (Ranzoli С., «Dizionario di scienze filosofiche», Mil., 1905; 6 ed., Mil., 1963); Ротта П., «Філософський словничок» (Rotta P., «Dizionarietto filosofico», Mil., 1946); Семпріні Дж., «Новий словник філософської і наукової культури» (Semprini G., «Nuovo dizionario di cultura rilosofica e scientifica», Torino, 1952, його ж, «Piccolo dizionario di cultura filosofica», Mil., 1931). Мексика: Ферратер Мору Х., «Словник по філософії» (Ferrater Mora J., «Diccionario de filosofía», Méx., 1941; 4 ed., B. Aires, 1958); Пальярес Е., «Словник по філософії» (Pallares E., «Diccionario de filosofía», Méx., 1964). Нідерланди: Баллестрем До., «Російська філософська термінологія» (Ballestrem До., «Russian philosophical terminology», Dordrecht, 1964 – руссько-англо-немецко-французський словник); «Філософська і психологічна енциклопедія» [видавництва] Ельзевіра («Elseviers filosofische en psychologische encyclopedie», Amst., 1970; «Elseviers kleine filosofische en psychologische encyclopedie», Amst., 1960). Румунія: «Малий філософський словник» («Mic dicţionar rilosófic», Buc., 1969, 2 ed., Buc., 1973). США і Великобританія (паралельні видавництвом і перєїзд.): «Словник по філософії», під ред. Д. Д. Рунса («Dictionary of philosophy», ed. by D. D. Runes, N. Y., 1942); «Словник по філософії і психології», під ред. Дж. М. Болдуіна, т. 1–3 («Dictionary of philosophy and psychology», ed. by J. М. Baldwin, v. 1–3, N. Y., 1901–05; v. 1–2, Gloucester, 1957); Пітере Ф., «Грецькі філософські терміни. Історичний лексикон» (Peters F., «Greek philosophical terms. A historical lexicon», N. Y. – L., 1967); «Коротка енциклопедія по західній філософії і філософам», під ред. Дж. О. Урмсона («The concise encyclopaedia of Western philosophy and philosophers», ed. J. О. Urmson, N. Y., 1975; L., 1967). Туреччина: Чан-ки М. Н., «Великий філософський словник», ч. 1–3 (Çanki М. N., «Büyük felsefe lûgati», с. 1–3, Ist., 1954–58); Сіно О., «Велика філософська енциклопедія», т. 1–2 (Ongun Cemil Sena, «Büyük filozoflar ansikiopedisi», с. 1–2, Ist., 1957–59). Франція: Кювілье А., «Новий філософський словник» (Cuviilier A., «Nouveau vocabulaire philosophique», P., 1956); Фулькие П.. «Словник філософської мови» (Foulquié P., «Dictionnaire dela languephilosophique», P., 1962); Гобло Е., «Філософський словник» (Goblot Е., «Le vocabulaire philosophique», P., 1901; 7 éd., 1938); Жоліве Р. «Словник по філософії» (Jolivet R., «Vocabulaire de la philosophic», Lyon, 1942; 4 éd., Lyon, 1957); Лаланд А., «Спеціальний критичний словник по філософії» (Lalande A., «Vocabulaire technique et critique de la philosophic», fasc. 1–21, P., 1902–12; 11 éd., P., 1972); Легран Же., «Словник по філософії» (Legrand G., «Dictionnaire de philosophic», P., 1973). ФРН: «Малий філософський словник» (видавництва) Хердера, під ред. М. Мюллера і А. Хальдера («Herders kleines philosophisches Wörterbuch», hrsg. von М. Müller und A. Halder, Freiburg, 1958); Мецке Е., «Лексикон по філософії» (Metzke Е., «Handlexikon der Philosophic», Hdlb., 1948); Нойхойзлер А., «Основні поняття філософської мови» (Neuhausler A., «Grundbegriffe der philosophischen Sprache», Münch., 1963); Шмідт Р., «Філософський словник» (Schmidt Н., «Philosophisches Wörterbuch», Lpz., 1912; 19 Aufl., neu bearb. von G. Schischkoff, Stuttg., 1974 – пер.(переведення) на русявий.(російський) яз.(мова): «Філософський словник», М., 1961); «Філософський словник», під ред. В. Бруггера («Philosophisches Wörterbuch», hrsg. von W. Brugger, W., 1948; 13 Aufl., Freiburg, 1967); «Словник філософських понять», під ред. І. Хофмейстера («Wörterbuch der philosophischen Begriffe», hrsg. von J. Hoffmeister, Lpz., 1944; 2 Aufl., Hamb., 1955); «Марксистсько-ленінський словник по філософії», під ред. Г. Клауса і М. Бура, т. 1–3 [«Marxistisch-leninistisches Wörterbuch der Philosophic», hrsg. von G. Klaus und М. Buhr, Bd 1–3, Reinbek (bei Hamb.), 1972]. Чехословакія: Блатна-Оралкова Л., «Чесько-російський і російсько-чеський словник по філософії і марксизму-ленінізму» (Blatná-Orálkova L., «Česko-ruský а rusko-český slovnik z oboru filosofie а marxismu-leninismu», Praha, 1958); «Короткий філософський словник» («Stručný filosoficky slovnik», Praha, 1966). Швейцарія: «Історичний словник по філософії», ред. І. Ріттер, т. 1–3 («Historisches Wörterbuch der Philosophic», hrsg. von J. Ritter, Bd 1–3, Basel – Stuttg., 1971–74). Швеція: Альберг А., «Філософський лексикон» (Ahiberg A., «Filosofiskt lcxikon», Stockh., 1925, 4 uppi., Stockh., 1963). Югославія: «Філософський словник», гл.(глав) ред. В. Філіповіч («Filozofijski rječnik», gl. ured. V. Filipović, Zagreb, 1965); Грліч Д., «Лексикон філософа» (Griic D., «Leksikon filozofa», Zagreb, 1968). Японія: Ямадзаки Масакадзу, Ітакава Хироси, «Сучасний філософський словник» («Гендай тецугаку дзітен», Токіо, 1970): Мори Коїті, «Філософський словник» («Тецугаку дзітен», Токіо, 1971).

  Біографічні Ф. е. і с.: Томас Г., «Біографічна енциклопедія по філософії» (Thomas Н., «Biographical encyclopedia of philosophy», N. Y., 1965); Декуртінс До., «Малий словник філософів» (Decurtins С., «Kleines Philosophen-lexikon», Affoltern am Albis, 1952); «Словник філософів» («Dictionnaire des philosophes», P., 1962); Ейслер Р., «Лексикон філософів. Життя, праці і учення мислителів» (Eisler R., «Philosophenlexikon. Leben, Werke und Lehren d. Denker», B., 1912; Würzburg, 1972); Кьернан Т., «Біографічний словник по історії філософії» (Kiernan Т., «Who''s who in the history of philosophy», N. Y., 1965); Цигенфус Ст, Юнг Р., «Лексикон філософів», т. 1–2 (Ziegenfuss W., Jung G., «Philosophen-lexikon», Bd 1–2, Ст, 1949–50).

  Т. С. Лаврова.