Філатов Володимир Петрович [15(27) .2.1875, с. Міхайловка, нині Пензенською обл., – 30.10.1956, Одеса], радянський офтальмолог і хірург, академік АМН СССР(Академія медичних наук СРСР) (1944) і АН(Академія наук) УРСР (1939), Герою Соціалістичного Труда (1950). Племінник Н. Ф. Філатова . В 1897 закінчив медичний факультет Московського університету. З 1911 професор і завідувач кафедрою очних хвороб медичного факультету Новоросійського університету (Одеса) і одночасно (1936–50) директор інституту експериментальної офтальмології (з 1965 – одеський науково-дослідний інститут очних хвороб і тканинної терапії ним. академика Ст П. Філатова). Збагатив пластичну хірургію методом т.з. філатовського стебла – пластики на круглому шкірному стеблі (1917). Усесвітньо відомі праці Ф. по проблемах трансплантації рогівки: він розробив нові методи повної (1924) і часткової крізної (1927–38) її пересадки, для чого сконструював спеціальні інструменти; застосував для пересадки консервовані трупні тканини – рогівку (1931) і ін. Розробив (1933) принципово новий метод лікування – тканинну терапію, на основі якого створив учення про біогенних стимуляторах . Засновник і редактор «Офтальмологічного журналу» (1946). Державна премія СРСР (1941). Золота медаль ним. И. І. Мечникова АН(Академія наук) СРСР (1951). Нагороджений 4 орденами Леніна, 2 ін. орденами і медалями.
