Філатов Микола Михайлович [11(23) .10.1862, дер.(село) Кам'янка Калузької губернії, – 24.2.1935, Москва], радянський учений в області теорії стрілянини із стрілецької зброї, Герой Труда (1928). Закінчив Михайлівську артилерійську академію (1887), був призначений викладачем в Московське піхотне училище. У 1892–1917 викладав в Оранієнбаумськой офіцерській стрілецькій школі (з 1915 начальник школи), керував випробуваннями автоматичного стрілецької зброї на рушничному полігоні при школі, заснованому їм в 1905. З 1896 в артилерійському комітеті Головного артилерійського управління. Активно сприяв роботам перших вітчизняних винахідників і конструкторів автоматичної зброї (Ст Р. Федоров, Ф. Ст Токарев, Я. В. Рощепей, Ст А. Дегтярев, І. Н. Колесников і ін.). Після Жовтневої революції Ф. допомагав в підготовці перших сов.(радянський) командних кадрів піхоти. З 1918 начальник Вищої стрілецької школи РККА (курси «Постріл»), створеною на базі Оранієнбаумськой офіцерської стрілецької школи. З 1922 голова стрілецького комітету РККА, потім – в інспекції піхоти. Автор праці «Записки по теорії стрілянини» (1897) і багатьох ін. робіт. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
Літ.: Глотов І. А., Микола Михайлович Філатов. [До 100-ліття з дня народження], «Військовий вісник», 1962 № 10.
