Фігурне катання на ковзанах, вигляд ковзанярського спорту, що включає змагання жінок і чоловіків в одиночному катанні, змішаних пар в парному катанні і в спортивних танцях . Сучасні змагання в одиночному катанні складаються з виконання т.з. школи (3 обов'язкових малюнків-фігур на льоду з 9 затверджених офіційними міжнародними правилами для найбільших змагань; всього в школі – 41 фігура), короткої довільної програми з 7 обов'язковими елементами (комбінації стрибків, обертань, кроків; час виконання до 2 мін ) і власне довільної програми (вибір елементів вільний, 4 мін для жінок, 5 мін для чоловіків). Парне катання складається з короткої довільної програми з 6 обов'язковими елементами, включаючи комбінації підтримки і спільних обертань (до 3 мін ) і власне довільною (5 мін ) . Група обов'язкових елементів для одиночного і парного катання (з трьох, затверджених Комітетом з Ф. до. Міжнародного союзу ковзанярів – ІСУ) визначається жеребкуванням на кожен новий сезон. Для всіх видів довільного катання вибір музики вільний. Виконання програми оцінюється по 6-бальній системі; при визначенні місць учасників змагань враховуються сума балів і сума місць, даних ним арбітрами.
Ф. до. як вигляд спорту сформувалося в 60-і рр. 19 ст і в 1871 було визнано на 1-м-коді конгресі ковзанярів. В цей час Ф. до. диференціювалося на школу (нині обов'язкові фігури), вільне (довільне) катання і спеціальні фігури (нині малюнки-фігури сучасної школи). У 1891 в Гамбурзі відбувся перший чемпіонат Європи по Ф. до. серед чоловіків (переміг йому.(німецький) фігурист О. Уліг), в 1896 в Петербурзі – перший чемпіонат світу (Р. Фухс, Німеччина). Петербурзькому суспільству любителів бігу на ковзанах в 1903 на честь 200-ліття Петербургу було надано право проведення 8-го чемпіонату світу (1 місце – швед В. Сальхов, 2-і – Н. А. Панін-Коломенкин). У 1906 в Давосі організований перший чемпіонат світу серед жінок, в 1908 в Петербурзі – в парному катанні; з 1930 – чемпіонати Європи серед жінок і в парному катанні, з початку 50-х рр. – чемпіонати світу і Європи по спортивних танцях. З 1924 Ф. до. входить в програму Зимових олімпійських ігор (у 1908 і 1920 змагань проводилися в рамках літньої програми Олімпійських ігор ) . До 1946 першості в окремих видах Ф. до. розігрувалися окремо, з 1947 – одночасно в одній країні. Ф. до. отримало розвиток спочатку в скандінавських країнах і Великобританії, потім в Австрії, США, Канаді, в соціалістичних країнах – СРСР, ГДР(Німецька Демократична Республіка), ЧССР(Чехословацька Соціалістична Республіка), ПНР(Польська Народна Республіка), ВНР(Угорська Народна Республіка).
За період 1891–1977 розіграно 204 медалі чемпіонів світу, у тому числі 67 серед чоловіків, 57 серед жінок, 55 в парному катанні, 25 в спортивних танцях; 174 золотих медалі європейської першості – відповідно: 68, 41, 41, 24.
Найбільших успіхів в міжнародних змаганнях добилися Г. Графстрем (олімпійський чемпіон 1920, 1924, 1928, Швеція), У. Сальхов (10 разів чемпіон світу, 9 – Європи, в 1901–11, Швеція), Соня Хені (10 – світу, 6 – Європи, 3 – Олімпійських ігор, в 1927–36, Норвегія), І. К. Родніна (9 – світу і Європи, 2 – Олімпійських ігор, в 1969–72 в парі з А. Н. Улановим, в 1973–77 з А. Р. Зайцевим, СРСР), Л. Е. Белоусова і О. А. Протопопов (4 – світу і Європи, 2 – Олімпійських ігор, в 1964–68, СРСР), у спортивних танцях Л. А. Пахомова і А. Г. Горшков (6 – світу і Європи, 1 – Олімпійських ігор, в 1970–76, СРСР).
Серед чемпіонів і призерок чемпіонатів світу, Європи і Олімпійських ігор: жінки – До. Хейс, П. Флемінг, Д. Лінн, Д. Хемілл (США), Г. Зайферт і К. Еррат (ГДР), Ш. Дейкстра (Нідерланди); чоловіки – Р. Баттон, Д. і А. Дженкинси, Т. Вуд (США), Д. Джексон (Канада), Е. Данцер і В. Шварц (Австрія), О. Непела (ЧССР), Дж. Каррі (Великобританія), Я. Хофман (ГДР), С. Н. Вовків, Ст Н. Ковальов, С. А. Четверухин (СРСР); спортивної пари – Б. Вагнер і Р. Поул (Канада), М. Киліус і Г. Боймлер (ФРН), Р. Кермер і Р. Естеррайх (ГДР), Н. А. і С. А. Жук, Т. А. Жук і А. Ю. Горелік, Л. С. Смірнова і А. А. Сурайкин (СРСР); спортивні танці – Е. Романова і П. Роман (ЧССР), Д. Вествуд і Л. Деммі, Д. Денні і К. Джонс, Д. Таулер і Б. Форд (Великобританія), І. В. Моїсєєва і А. О. Міненков, Н. В. Лінічук і Г. М. Карпоносов (СРСР) і ін.
Радянські фігуристи завоювали на Олімпійських іграх 5 золотих і 5 срібних медалей, на чемпіонатах світу – 20 золотих, 17 срібних і 9 бронзових, на чемпіонатах Європи – відповідно: 18, 18 і 13. 17 сов.(радянський) фігуристам привласнено звання заслуженого на майстра спорту, 32 – майстри спорту СРСР междунар. класу. Кращі школи Ф. до. у Москві і Ленінграді, де працюють засл. тренери СРСР Т. А. Толмачева, С. А. Жук, Е. А. Чайковська, Ст Н. Кудрявцев, Т. А. Тарасова, І. Б. Моськвін, засл. тренери РРФСР Т. Н. Моськвіна, А. Н. Мішин і ін.
Літ.: Панін Н. А., Мистецтво фігуриста, М., 1956; Рижкин Ст І., Льодова сюїта, М., 1975; Фігурне катання на ковзанах, під ред. А. Б. Гандельсмана, М., 1975.
