Фігельський Владислав Даміановіч (6.6.1889, Плоцк, нині в ПНР(Польська Народна Республіка), – 19.1.1919, Ташкент), учасник боротьби за Радянську владу в Середній Азії. Член Комуністичної партії з 1917. Народився в сім'ї службовця. За участь в революційному русі в 1905 виключений з гімназії. У 1909 виїхав до Парижа, де закінчив математичний факультет Сорбоннського університету (1913); відвідував публічні доповіді, диспути, на яких виступало Ст І. Ленін. З 1913 працював вчителем в Самарканді. У 1915 мобілізований в армію, вів революційну пропаганду серед солдатів; звільнений за станом здоров'я. Після Лютневої революції 1917 на партійній роботі в Самарканді. З листопада (грудня) 1917 член Самаркандської ради, комісар народного утворення повіту. З червня 1918 голова Самаркандської ради. З листопада 1918 голова СНК(Рада Народних Комісарів) Туркестаном АССР і голова Верхньої військової колегії по обороні республіки. Розстріляний в числі 14 комісарів Туркестану під час контрреволюційного заколоту.
Літ.: За Радянський Туркестан, Таш., 1963; Вічна слава, М., 1967; Зевельов А. І., Ст Д. Фігельський, в збірці: Революціонери, ватажки мас, Таш., 1967.
